замовкнути[замо́вкнути]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
замо́вкнути див. замовкати .
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 20 форм · VESUM
Інфінітив: замо́вкнути
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | замо́вкну | замо́вкнемо / замо́вкнем |
| 2 особа | замо́вкнеш | замо́вкнете |
| 3 особа | замо́вкне | замо́вкнуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| замо́вкнуть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- замо́вкнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
як (мов, ніби і т.ін.) води в рот набрати, зі сл. замовкнути і под
Втративши здатність або бажання говорити, мовчати; мовчки. Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович); Ганна: Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький); Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський); І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ряк. А цю штуку посади, ходитимеш коло неї років десять чи й п'ятнадцять. Єгор глянув на Мічуріна і з виразу його обличчя збагнув раптом, що говорить невірно, нерозумно, хотів був замовкнути, щоб не пошитись у дурні й не стати посміховищем, та притаманна впертість взяла гору і він сказав: — Отож, гляди її, бережи від морозу та гадай, яка на смак уродить. А тоді, гляди…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)