Лексикон · A-Я · З
заперечувати[запере́чувати]
дієслово · [zɐpeˈrɛt͡ʃʊʋɐte] · «to object, disagree»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняFrom запере́чити + -увати.
готовоМорфологія23 форми
готовоНаписання і вимова3 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія3 позиції
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс1 модуль
готовоПереклад6 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
запере́чувати -ую, -уєш, недок. , запер е чити, -чу, -чиш, док. 1》 перех. і неперех. Не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. || Виражати незгоду з чим-небудь рухом, поглядом і т. ін. || Спростовувати що-небудь. 2》 перех. Не визнавати існування, значення, доцільності чого-небудь. Заперечувати провину .
Етимологія
From запере́чити + -увати.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| запере́чуватимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| запере́чуватимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| запере́чуватимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| запере́чуватимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| запере́чуватиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| запере́чуватимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| запере́чуватиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| заперечувано | |
| запере́чуймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| запере́чуйте | наказовий, множина, 2 ос. |
| запере́чуй | наказовий, однина, 2 ос. |
| запере́чувати | інфінітив |
| запере́чувала | минулий, жін. |
| запере́чував | минулий, чол. |
| запере́чувало | минулий, сер. |
| запере́чували | минулий, множина |
| запере́чуємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| запере́чуєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| запере́чуєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| запере́чують | теперішній, множина, 3 ос. |
| запере́чую | теперішній, однина, 1 ос. |
| запере́чуєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| запере́чує | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| заперечувать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- запере́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Запере́чувати, -чую, -чуєш (перечити) кому, чому, (відкидати) що Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- запере́чувати [запеиречуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
перечитисуперечитизаперечити
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Аве, "Крайслер"! · 1960
…алою догори членом. І чорна меса була, і закривавлені різники, і граф дель Кампо (якщо бував тверезий) видушував своє фатальне "Ви програли!". Усе це було, і ніхто не посміє цього заперечувати, а якщо посміє, то я перший кину в нього жезлом. Але хіба може померти те, чому немає початку й кінця? Хіба може померти Бу-Ба-Бу, ця Триєдиність І Тривідмінність, І Шестирукість,…
literary_fts · 60359221_c0016
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
заперечувати↔
oppose (to object to)(transitive, intransitive) to object (to), to take exception (to), to mindcontradict (deny the truth of statements made by (a person))(transitive) to deny (assert that something is not true)negate (to deny the existence, evidence, or truth of; to contradict)object (disagree with something or someone)
Джерело: dmklinger