засуджений[засу́джений]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
засу́джений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засудити . || зас у джено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. зас у джений, -ного, ч. ; зас у джена, -ної, ж. Людина, яку засудили до якої-небудь міри покарання.
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
Пасивний дієприкметник доконаного виду від засудити
| Форма | Позначка |
|---|---|
| засу́дженій | жін., давальний |
| засу́джена | жін., кличний |
| засу́дженій | жін., місцевий |
| засу́джена | жін., називний |
| засу́дженою | жін., орудний |
| засу́дженої | жін., родовий |
| засу́джену | жін., знахідний |
| засу́дженому | чол., давальний |
| засу́джений | чол., кличний |
| засу́дженім | чол., місцевий |
| засу́дженому | чол., місцевий |
| засу́джений | чол., називний |
| засу́дженим | чол., орудний |
| засу́дженого | чол., родовий |
| засу́дженого | чол., знахідний |
| засу́джений | чол., знахідний |
| засу́дженому | сер., давальний |
| засу́джене | сер., кличний |
| засу́дженім | сер., місцевий |
| засу́дженому | сер., місцевий |
| засу́джене | сер., називний |
| засу́дженим | сер., орудний |
| засу́дженого | сер., родовий |
| засу́джене | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| засу́джені | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Металу в'язень – людський голос засуджений в кружок порожній, і світу в'язень – людське серце цього збагнути неспроможне.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Засуджений
Засуджений — особа, яка визнана у судовому порядку винним у скоєнні злочину. За кримінально-процесуальним правом засудженим визнається також особа, обвинувальний вирок якій ще не набув законної сили.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9