заїка
Дані Атласу
Значення
і ж. Людина, яка заїкається. — А це чий віз?.. — М-м-мій в-в-віз, — підбіг заїка-посполит, низько вклоняючись архімандритові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 125); Він трохи заїка. Ко...
Морфологія
іменник · 21 форма · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | заїка | заїки |
| Родовий | заїки | заїк |
| Давальний | заїці | заїкам |
| Знахідний | заїку | заїк |
| Орудний | заїкою | заїками |
| Місцевий | заїці | заїках |
| Кличний | заїко | заїки |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| заїки | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
— Стане? — І нам іще зостанеться,— підморгнув Заїка.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Заїкання
Заїкання — порушення мовлення, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або цілих фраз, неприродному розтягуванні звуків або блоках мовчання, протягом яких людина, що заїкається, не може вимовити звук. Ймовірно, заїкання з'явилося практично одночасно з мовою, адже згадки про нього доходять до нас з якнайдавніших часів. За свідченнями заїкалися: єгипетські фараони, перський цар Бат, можливо, пророк Мойсей, римський поет Вергілій та інші.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F