збитий
Дані Атласу
Значення
Дієпр. пас. мин. ч. до зби́ти. Краща доля була тим лицарям, з сідельця збитим,— по праву давньому була їм щира воля гукнути: «вбий мене»… і — бути вбитим (Л. Укр., І, 1951, 221)...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
Пасивний дієприкметник доконаного виду від збити
| Форма | Позначка |
|---|---|
| збитій | жін., давальний |
| збита | жін., кличний |
| збитій | жін., місцевий |
| збита | жін., називний |
| збитою | жін., орудний |
| збитої | жін., родовий |
| збиту | жін., знахідний |
| збитому | чол., давальний |
| збитий | чол., кличний |
| збитім | чол., місцевий |
| збитому | чол., місцевий |
| збитий | чол., називний |
| збитим | чол., орудний |
| збитого | чол., родовий |
| збитого | чол., знахідний |
| збитий | чол., знахідний |
| збитому | сер., давальний |
| збите | сер., кличний |
| збитім | сер., місцевий |
| збитому | сер., місцевий |
| збите | сер., називний |
| збитим | сер., орудний |
| збитого | сер., родовий |
| збите | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- зби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
збива́ти / зби́ти з пантели́ку кого
1. Дезорієнтувати, заплутувати кого-небудь. Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди,— і зовсім збила їх з пантелику. Цього разу мисливці нікого не вбили (О. Іваненко); Турки знали, що умовним сигналом до штурму в росіян має бути червона ракета. Але, щоб збити їх з пантелику, Суворов наказав пускати ракети щоночі (С. Добровольський). 2.
Фразеологічний словник української мовиВиклика́ти розгубленість, збентеження, подив у когось, спонука́ючи до зміни поведінки
Тут багато вмудрованих досвідом мовчальників, .. Дехто з них знає про Ірину те, що й він (Майдан), і це збиває їх з пантелику (Ю. Мушкетик); Мої господині так звикли до моєї появи в суботні вечори, що прихід у середу збив їх з пантелику (М. Ю. Тарновський); — Може, якимсь питанням збити її з пантелику, не дати першій заговорити... (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовизби́тий з пантели́ку
— Ну, добре, — мимрить збитий з пантелику Валя, — хай буде так (С. Васильченко).
Фразеологічний словник української мовизби́то з пантели́ку
Матвій скоса позирнув на Дорину і по очах побачив, що її трохи збито з пантелику (І. Микитенко). 3. Морально псувати, підбурювати на негідні вчинки. — Мокрино! Йди додому. Твій батько буде сердитись на тебе й на мене, скаже, що я тебе зводжу з розуму, збиваю з пантелику (І. Нечуй-Левицький); — То непутяща людина: добра він тобі не принесе, а тільки зіб’є з пантелику (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Цибатий відчепився, збитий з пантелику чутим не раз уже, але завжди незрозумілим до кінця, грізним словом.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Горох (переклад)