звалити
Дані Атласу
Значення
зва́лювати.
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| звалимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| звалим | майбутній, множина, 1 ос. |
| звалите | майбутній, множина, 2 ос. |
| звалять | майбутній, множина, 3 ос. |
| звалю | майбутній, однина, 1 ос. |
| звалиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| звалить | майбутній, однина, 3 ос. |
| звалено | |
| звалім | наказовий, множина, 1 ос. |
| звалімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| зваліть | наказовий, множина, 2 ос. |
| звали | наказовий, однина, 2 ос. |
| звалити | інфінітив |
| звалила | минулий, жін. |
| звалив | минулий, чол. |
| звалило | минулий, сер. |
| звалили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| звалить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- звали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вали́ти / звали́ти все доку́пи
Змішувати, сплутувати що-небудь, не розбираючись, незважаючи на відмінності. І все ж у його серці чомусь жевріла образа на тих, хто валив усе докупи (Ю. Бедзик).
Фразеологічний словник української мовивали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка
1. Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т. ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та валять з ніг (навіть цей лист пишу у ліжку хорий (хворий)) (М. Коцюбинський); — О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, — поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже валить його з ніг (М. Стельмах); — Мій старий — то козарлюга: хоч кухлем (буде пити) — ніщо його з ніг не звалить... (О. Гончар); Страшенний гуркіт звалює мене з ніг. Я втрачаю свідомість... (П. Колесник). 2. Призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь. Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі (В. Кучер); З ніг валить бабу горе! (С. Олійник); Добрі діти на ноги поставлять, а кепські з ніг звалять (Укр.. присл..);Чи то праця задавила Молодую силу, Чи то нудьга невсипуща Його з ніг звалила (Т. Шевченко).
Фразеологічний словник української мовияк (мов, ні́би і т. ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й
Відчути велике полегшення. Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький); Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець); Пан маршалок глубоко (глибоко) зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовияк (мов, ніби і т.ін.) скинути (звалити) гору (тягар) з плечей
Відчути велике полегшення. Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький); Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець); Пан маршалок глубоко глибоко зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Це не так тяжко — вода загалом дуже мілка, але й стрімка, як холера, певно, може, звалити з ніг.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)