звертати[зверта́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зверта́ти -аю, -аєш, недок., звернути, зверну, звернеш, док. 1》 неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого-, чого-небудь. || Даючи прохід, проїзд кому-, чому-небудь, відходити, сходити вбік з дороги. 2》 перех. Спрямовувати кого-, що-небудь убік. || рідко. Змінювати напрямок пролягання дороги, стежки і т. ін. 3》 неперех. Мати, утворювати згин, вигин, поворот, завертати (про дорогу, річку і т. ін.). 4》 неперех., розм. Наближатися до якої-небудь межі в часі або відходити від такої межі. || безос. Доходити певного віку. 5》 перех. і неперех. Спрямовувати, переводити мову, розмову, думки на іншу тему, особу, інший предмет. 6》 перех. Говорити, писати, спрямовувати свої слова, свою мову до кого-, чого-небудь. 7》 перех. Повертати, спрямовувати що-небудь у певний бік, до когось, чогось. || Зсовувати набік. 8》 тільки док., перех., розм. Ударивши, різко повернувши, перекосити, викривити, ушкодити що-небудь. Звернути в'язи (шию, голову) — а) (кому) убити, скрутивши шию, різко завернувши голову (зазвичай птахові); б) (кому) покалічити або вбити; в) (собі) покалічитися або загинути. 9》 перех. і без додатка, на кого – що. Складати вину на кого-небудь іншого. || Виставляти кого-, що-небудь як причину для виправдання або пояснення чогось. 10》 неперех., заст. Іти, їхати назад; вертатися. 11》 перех., рідко. Віддавати, повертати що-небудь назад. || Поновлювати що-небудь витрачене.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зверта́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| зверта́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| зверта́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| зверта́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| зверта́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| зверта́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| зверта́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| звертано | |
| зверта́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| зверта́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| зверта́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| зверта́ти | інфінітив |
| зверта́ла | минулий, жін. |
| зверта́в | минулий, чол. |
| зверта́ло | минулий, сер. |
| зверта́ли | минулий, множина |
| зверта́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| зверта́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| зверта́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| зверта́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| зверта́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| зверта́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| зверта́є | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| звертать | інфінітив |
| зверта | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- зверта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
звертати / звернути з дороги (з шляху)
Відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх. З раз обраної на поетичній і на життєвій ниві дороги Шевченко вже ніколи не звертав (Слово про Кобзаря); Ти (В. Сосюра) теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього (з шляху) не звернуть (М. Рильський)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…и він народився конем, а не миршавим віслюком. Очевидна річ, він і тепер розумів, що він — гість, а гостеві, як то належить у вихованому товаристві, випадало говорити лестощі й не звертати уваги на його вади, навіть якщо він і віслюк. Однак згадка про шляхетське походження таки схвилювала його душу, а що кожен із морських мешканців спішив засвідчити йому свою пошану…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger