звестися
Дані Атласу
Значення
зво́дитися.
Морфологія
дієслово · 26 форм · VESUM
Інфінітив: звестися / звестись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | зведусь / зведуся | зведемось / зведемося / зведемся |
| 2 особа | зведешся | зведетесь / зведетеся |
| 3 особа | зведеться | зведуться |
Написання і вимова
- Правопис
- звести́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
зійти́ (звести́ся, перевести́ся і т. ін.) / схо́дити (зво́дитися, перево́дитися) ніна́що (нінаві́що)
1. Утратити все, розоритися. Довелося телицю спродати і новий кожух. Звівся (Карпо) нінащо, а довгів (боргів) не сплатив... (М. Коцюбинський); Був собі хазяїн заможненький, була й скотина, було і усяке господарство, а тепер звівся чоловік нінавіщо! (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Втратити свої якості, властивості, характерні риси. Тепер душа, тепер серце звелися нінащо: “Буде добре, аби гроші, Хоть (хоч) ти і ледащо” (Укр. поети-романтики..); Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура).
Фразеологічний словник української мовистати (встати, звестися, піднятися і т.ін.) / ставати (зводитися, підніматися і т.ін.) на свої (власні, рівні) ноги
Підрости, зробитися дужим, самостійним. Ще змалечку була дочка для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін); — Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук); Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук); Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний); Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко). 2. Видужати, поправитися після хвороби. — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш… (О. Гончар); — І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому чоловікові на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа); Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде); — А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш). 3. Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський); Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко); Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах); Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко); Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко); Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний). 4. перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Ми українці стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук); Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук); Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу);
Фразеологічний словникзійти (звестися, перевестися і т.ін.) / сходити (зводитися, переводитися) нінащо (нінавіщо)
Утратити все, розоритися. Довелося телицю спродати і новий кожух. Звівся Карпо нінащо, а довгів боргів не сплатив… (М. Коцюбинський); Був собі хазяїн заможненький, була й скотина, було і усяке господарство, а тепер звівся чоловік нінавіщо! (Г. Квітка-Основ'яненко) 2. Втратити свої якості, властивості, характерні риси. Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура); Тепер душа, тепер серце звелися нінащо: Буде добре, аби гроші, Хоть ти і ледащо (Укр. поети-романтики..).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Мені вдалося знову звестися на ноги, але Галі я цього довго не міг простити.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)