звивати
Дані Атласу
Значення
ЗВИВА́ТИ і рідко ІЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВИ́ТИ, зів’ю́, зів’є́ш і рідко ІЗВИ́ТИ, ізів’ю́, ізів’є́ш і діал. ЗВИ́НУТИ і рідко ІЗВИ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Скручуючи,...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: звивати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | звиваю | звиваємо / звиваєм |
| 2 особа | звиваєш | звиваєте |
| 3 особа | звиває | звивають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | звиватиму | звиватимем / звиватимемо |
| 2 особа | звиватимеш | звиватимете |
| 3 особа | звиватиме | звиватимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| звивать | інфінітив |
| звива | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- звива́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
тільки гніздо́
Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня...” (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовизви́ти гнізде́чко
(Кембль:) Річард молодий... Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мовизви́ти / звива́ти кубе́льце
Звила (Катря) собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй (Марусі), як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця .. турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов). 2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). — Од пана до пана... з гуральні в сахарню... з кубла в кубло (йшли палити селяни). Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський); Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці (О. Довженко); В людських душах звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). 3. зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укоренитися де-небудь. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в “Тракторзбуті” були звили... Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький); Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мовизвити / звивати (вити) гніздо (кубло)
тільки гніздо. Влаштувати особисте життя, створити сім'ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів'єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня… (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний). звити гніздечко. Кембль: Річард молодий… Одружиться колись, зів'є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка). звити / звивати кубельце. Звила Катря собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй Марусі, як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця… турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов). 2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). — Од пана до пана… з гуральні в сахарню… з кубла в кубло йшли палити селяни. Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський); Прощання перейде колись у картини мої, розлука зівє собі гніздо в моєму серці (О. Довженко); В людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). 3. зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укорінитися де-небудь. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в Тракторзбуті були звили… Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький); Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
А тут, мов рій бджілок, забриніли голоси дівчат, Галиних дружок: Збірная днинонька субота, Збирала Галюня подружки; Засадила їх за столи, Завдала вона їм роботу: Зелений барвінок складати, Шлюбнії віночки звивати.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)