звичайний[звича́йний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
звича́йний -а, -е. 1》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний. || Буденний, прозаїчний. || у знач. ім. звичайне, -ного, с. Те, що є буденним, прозаїчним. 2》 Який не має в собі нічого нового, несподіваного для кого-небудь; звичний. || Який вважається нормальним. || Загальноприйнятий. || Загальновідомий. 3》 Який завжди відбувається або часто буває, зустрічається, повторюється; постійний, повсякденний. || Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. Звичайні акції — акції, за якими дивіденди виплачуються з частини прибутку, що залишилась після сплати твердого процента власникам привілейованих акцій. 4》 розм. Вихований, ввічливий. || Уважний до кого-, чого-небудь, делікатний. Звичайний ступінь грам. — назва форми прикметників або прислівників, що є вихідною в зіставленні з іншими ступенями порівняння.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| звича́йній | жін., давальний |
| звича́йна | жін., кличний |
| звича́йній | жін., місцевий |
| звича́йна | жін., називний |
| звича́йною | жін., орудний |
| звича́йної | жін., родовий |
| звича́йну | жін., знахідний |
| звича́йному | чол., давальний |
| звича́йний | чол., кличний |
| звича́йнім | чол., місцевий |
| звича́йному | чол., місцевий |
| звича́йний | чол., називний |
| звича́йним | чол., орудний |
| звича́йного | чол., родовий |
| звича́йного | чол., знахідний |
| звича́йний | чол., знахідний |
| звича́йному | сер., давальний |
| звича́йне | сер., кличний |
| звича́йнім | сер., місцевий |
| звича́йному | сер., місцевий |
| звича́йне | сер., називний |
| звича́йним | сер., орудний |
| звича́йного | сер., родовий |
| звича́йне | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- звича́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Звича́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- звича́йний [звиечайнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Пароніми
Літературні засвідчення
…рик. Куди це він так рано? — здивувався Стецько, стежачи за юродивим, що, припадаючи до землі, ніс за дужку банячок-бляшанку, якими з кухні брали їжу, з таким зусиллям, ніби то не звичайний собі банячок, а щонайменше казан, повний печені, аж Стецьком заволоділа цікавість, і він поспішив наздогнати юродивого. — Ей, Геврику! — гукнув Стецько. — Стривай, ти куди? — Я? —…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger