зворушити[звору́ши́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зворуши́ти I -уш у , - у шиш, док. , перех. , рідко . Те саме, що зворухнути 1-4). II див. зворушувати .
ЗВОРУШИ́ТИ ¹ , ушу́, у́шиш, док., кого, що. Те саме, що зворухну́ти 1-4. Оболок в небі ніде ні шматочка, Вітер в гаю не зворуше [зворушить] листочка (Я. Щоголів); – Хто зворушив сон мій милий? (П. Грабовський); Вранці ми не пустим промінь, Щоб тебе він не розбуркав, Не розвіяв мрій рожевих, Спокій твій не зворушив (О. Олесь); Та й що за діти такі, – як дорослі проміж себе. О, ці вже зуміють постояти за себе! Ця думка остання аж тиху гордість зворушила в серці Катринім (А. Головко). ЗВОРУ́ШИ́ТИ ² див. звору́шувати .
«зворушити» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зворушимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| зворушим | майбутній, множина, 1 ос. |
| зворушите | майбутній, множина, 2 ос. |
| зворушать | майбутній, множина, 3 ос. |
| звору́шу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| зворушиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| зворушить | майбутній, однина, 3 ос. |
| зворушено | |
| зворуші́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| зворуші́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| зворуші́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| зворуши́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| звору́ши́ти | інфінітив |
| звору́ши́ла | минулий, жін. |
| звору́ши́в | минулий, чол. |
| звору́ши́ло | минулий, сер. |
| звору́ши́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зворушить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Ніяка промова не могла дужче зворушити юні натури учнів, викликати більшу схвильованість, ніж ці прості слова.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger