Лексикон · A-Я · З
згад
іменник · «Те саме, що зга́дка 1. Рідні книги в синьому сап’яні. Тихий згад шумних ліцейських літ, Воркітливий, сивий голос няні,— Та невже це тільки тінь і слід? (Рильський, II, 1960, 110...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія10 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія15 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Те саме, що зга́дка 1. Рідні книги в синьому сап’яні. Тихий згад шумних ліцейських літ, Воркітливий, сивий голос няні,— Та невже це тільки тінь і слід? (Рильський, II, 1960, 110...
Морфологія
іменник · 10 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| згадові | чол., давальний |
| згаду | чол., давальний |
| згаде | чол., кличний |
| згаді | чол., місцевий |
| згадові | чол., місцевий |
| згаду | чол., місцевий |
| згад | чол., називний |
| згадом | чол., орудний |
| згаду | чол., родовий |
| згад | чол., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- згад іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше
СПО́ГАДте, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею ранішеСПО́МИНЗГА́ДКАПА́М'ЯТЬПА́М'ЯТКАСПОГАДА́ННЯСПОГА́ДКАСПОГА́ДАНКАСПОМИНА́ННЯСПО́МИНКАПРИГА́ДКАСПО́МИНОКСПО́МКАВСПО́МИНРЕМІНІСЦЕ́НЦІЯ
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Невідомий · Патерик Києво-Печерський · 1462
…Літописний Юріїв (сучасна Біла Церква недалеко від Києва) був невеликим містечком, побудованим Ярославом Мудрим на межі печенізького поля. Проте, на думку Я. М. Щапова, його єпископ іноді виконував обов'язки вікарного єпископа київських митрополитів, коли цю функцію з якоїсь причини не міг виконувати білгородський єпископ \233, с. 45\. 9 Лука, єпископ Білгородський згад. у джерелах під 1088 та, востаннє, під 1089 роком при освяченні Великої Церкви \8, т. I, с. 222\. Після нього навіть титул цей не зустрічається в писемних джерелах аж до 1113 року \167, с. 155, 220, 235\. Серед графіті Софійського собору С. О. Висоцький знайшов напис про його смерть: "Місяця серпня в 22 день помер раб Божий Лука, єпископ блаженний Білгородський".…
literary_fts · 3b9d3966_c0035
Джерело: literary_fts