згинати
Дані Атласу
Значення
ЗОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Гнучи, надавати чому-небудь форми дуги чи зигзага або складати під кутом. Дерево гнуте можна на кермове колесо згинати або на луки брати — л...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| згинатимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| згинатимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| згинатимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| згинатимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| згинатиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| згинатимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| згинатиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| згинано | |
| згинаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| згинайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| згинай | наказовий, однина, 2 ос. |
| згинати | інфінітив |
| згинала | минулий, жін. |
| згинав | минулий, чол. |
| згинало | минулий, сер. |
| згинали | минулий, множина |
| згинаємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| згинаєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| згинаєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| згинають | теперішній, множина, 3 ос. |
| згинаю | теперішній, однина, 1 ос. |
| згинаєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| згинає | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| згинать | інфінітив |
| згина | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- згина́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т. ін.)
1. Тяжко працювати. Сокало неохоче віддав перепустку Йванові. Йому б отаку!.. Попросити по-людському. Ні, не дають. Недаремно ж (Іван) на німців гнув спину. Жаль, не провалили черпаком отим голову. Зрадник! (А. Дімаров); — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети); Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовизгина́ти хребта́
Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський). 2. перев. перед ким—чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький); Бувало Микита, мій дід, кожум’яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не плакав І другим заказував спину не гнуть (А. Малишко); Нема чого їй гнути ні перед ким спину (Остап Вишня); Невже так і треба шию перед боярами гнути, хіба ми не люди? (А. Хижняк); А хто жадав собі за смак Згинати спину перед сильним (Я. Щоголів); // перев. перед чим. Пасувати. Але ніколи я не гнув спину перед бідою і лихоліттям і ніколи не задирав голову, коли приходила радість (О. Довженко).
Фразеологічний словник української мовигну́ти (згина́ти) колі́на перед ким
Виражати покірність; запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Це ж він (Каменяр) навчав тебе коліна не гнуть, Народе мій (Л. Забашта).
Фразеологічний словник української мовигну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі і т. ін.) кого
1. Суворістю, утисками примушувати скорятися, бути покірним; пригноблювати, придушувати. В дугу усякого він (магнат) гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний); — А отих хлопів та українських ходачкових дворян ми скрутимо в три погибелі (І. Нечуй-Левицький). 2. Мучити, гнітити. — Ще, брат, Федора сплоха не зігнеш… Гнули його в три погибелі всякі недолі, гнули, як лозу на каблучку… А що — зігнули?.. (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Це бо усміх усіх тих, хто родився не згинати шиї, неупокорених, сильних як леопард, і вільних, як Воля...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger