згорнути
Дані Атласу
Значення
згорта́ти.
Морфологія
дієслово · 18 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| згорнемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| згорнем | майбутній, множина, 1 ос. |
| згорнете | майбутній, множина, 2 ос. |
| згорнуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| згорну | майбутній, однина, 1 ос. |
| згорнеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| згорне | майбутній, однина, 3 ос. |
| згорнено | |
| згорнуто | |
| згорнім | наказовий, множина, 1 ос. |
| згорнімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| згорніть | наказовий, множина, 2 ос. |
| згорни | наказовий, однина, 2 ос. |
| згорнути | інфінітив |
| згорнула | минулий, жін. |
| згорнув | минулий, чол. |
| згорнуло | минулий, сер. |
| згорнули | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| згорнуть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- згорну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки
1. Переставати щось робити, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський); Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко). 2. тільки док. Умерти. — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я (мати) це ворочаюсь (пораюсь), біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко).
Фразеологічний словник української мовизгорну́ти ру́ченьки
Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й нежив я стану (Пісні та романси..).
Фразеологічний словник української мовискла́сти ру́ки на гру́дях
Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (П. Грабовський).
Фразеологічний словник української мовискла́вши (згорну́вши, спусти́вши і т. ін.) ру́ки
1. Нічого не роблячи, не працюючи; без діла. — Підучилася коло вас, тепер на самостійну роботу пора. Нічого сидіти, склавши руки… (В. Кучер); Зрозумів він дар науки Так, що можна вже, мовляв, “Ждати манни”, склавши руки. З того приводу й гуляв, хімікати вихваляв! (С. Олійник); В одставку вийшов, А все-таки, заложивши руки, не хочеться сидіти (Панас Мирний). 2. Не вживаючи ніяких заходів, бути осторонь чого-небудь. — Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка); Робочі бастують, покидають заводи .. Що ж їм сидіти, згорнувши руки, чекати, щоб за них хто подбав? (М. Коцюбинський); — Ви сидите собі, спустивши руки, та й граєте ідилію з селянами (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Вона прозора, аж її можна згорнути, як часопис, і, хоч корова мовчить, бож їй і морду обв'язали ганчір'ям, щоб не замукала по дорозі, Дмитрик виразно чує, як вона говорить.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger