згін

іменник · «Дія за знач. зганя́ти. — Здається, гарний буде ярмарок,— раз по разу повторяв Вольф, минаючи оті групи [худоби].— Давно вже не було такого згону (Фр., VIII, 1952, 361).»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія10 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Дія за знач. зганя́ти. — Здається, гарний буде ярмарок,— раз по разу повторяв Вольф, минаючи оті групи [худоби].— Давно вже не було такого згону (Фр., VIII, 1952, 361).

Морфологія

іменник · 10 форм · VESUM

Форми
Форма	Позначка
згонові	чол., давальний
згону	чол., давальний
згоне	чол., кличний
згоні	чол., місцевий
згонові	чол., місцевий
згону	чол., місцевий
згін	чол., називний
згоном	чол., орудний
згону	чол., родовий
згін	чол., знахідний

Написання і вимова

Правопис: згін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Згін, зго́ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Осьмачка Т. · Тодось Осьмачка. Поет · 1895

Над містом страшно лопотіли дахи і брязкали замки об цеглу стін, закочувалися на мурах бляхи і вили виводи, як вовчий згін, а із міської вежі в тьму, де жахи, вітрами захлинався й бевкав дзвін; відбив дванадцять ночі й згинув наче туди, де може десь самотній плаче.

literary_fts · f682a836_c0081