здійснити[здійсни́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
здійсни́ти див. здійснювати .
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| здійснимо́ | майбутній, множина, 1 ос. |
| здійсни́м | майбутній, множина, 1 ос. |
| здійсните́ | майбутній, множина, 2 ос. |
| здійсня́ть | майбутній, множина, 3 ос. |
| здійсню́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| здійсни́ш | майбутній, однина, 2 ос. |
| здійсни́ть | майбутній, однина, 3 ос. |
| зді́йснено | |
| здійсні́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| здійсні́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| здійсні́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| здійсни́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| здійсни́ти | інфінітив |
| здійсни́ла | минулий, жін. |
| здійсни́в | минулий, чол. |
| здійсни́ло | минулий, сер. |
| здійсни́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| здійсни́ть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- здійсни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- здійсни́ти [з'д'ійснитие] -с(‘)н'у, -ниш, -ниемо, -ниете; нак. -ни, -с(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Стиль і норма
Здійснити, справдити, учинити, зробити, накоїти
«П’яні молодики здійснили цей зухвалий злочин»; «Йому соромно за здійснений злочин», — читаємо в газетній замітці й дивуємось, навіщо тут ці врочисті слова здійснити й здійснений, коли оповідається про такі мерзенні вчинки, як злочини? Невже в нашій мові нема інших, підхожих слів…
«П’яні молодики здійснили цей зухвалий злочин»; «Йому соромно за здійснений злочин», — читаємо в газетній замітці й дивуємось, навіщо тут ці врочисті слова здійснити й здійснений, коли оповідається про такі мерзенні вчинки, як злочини? Невже в нашій мові нема інших, підхожих слів? Адже дієслово здійснити або справдити каже про те, що якусь ідею чи думку, довгий час далеку від дійсності, пощастило, нарешті, обернути в дійсність: «Піонери Остерського району на Чернігівщині здійснили похід слідами партизанських загонів Великої Вітчизняної війни» («Літературна газета»); «Так сказати міг би я, але де сила, щоб оте справдити?» (В. Самійленко). Навпаки, там, де кажемо про якусь звичайну побутову дію, а тим більше про якесь неподобство, дієслова здійснити, справдити не підходять і треба вдаватись до інших: учинити («Скільки не відмовлялась Палажка, мусила признатись, який їй бешкет учинили парубки, як їй уразили серце». — Ганна Барвінок; «Хто сміє тут крамолу учиняти і сварами бентежити народ?» — І. Кочерга), зробити («Його захопило непереможне бажання зробити йому шкоду». — М. Коцюбинський), накоїти («А тепер накоїв біди, клопоту, хоч у хату не входь». — К. Гордієнко.) Розуміється, і в перших фразах треба було написати: «...молодики вчинили цей зухвалий злочин», «Йому соромно за вчинений (або зроблений, заподіяний) злочин».
Літературні засвідчення
…взагалі подумав, що воно означає, — за когось, нехай і за найкращого побратима, хоч Гнат із Дмитриком ніби так дуже й не приятелювали, — покласти свою душу?), як навіжений, горить здійснити вчинок, в наслідок якого від дошки до дошки (а там і літери не вільно рушити!) мусітимуть наново переписувати кодекс небесних законів! Невже він не тямить, що за подібне зухвальст…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger