зернятко
Дані Атласу
Значення
ЗЕРНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до зе́рня і зерня́. [1 дитина:] Були у полі, Та ниви голі, Ні колосочка, Ані зернятка: Все позбирали Птахи, звірятка (Олесь, Вибр., 1958, 437); Ко...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | зернятко | зернятка |
| Родовий | зернятка | зерняток |
| Давальний | зернятку | зерняткам |
| Знахідний | зернятко | зернятка |
| Орудний | зернятком | зернятками |
| Місцевий | зернятку | зернятках |
| Кличний | зернятко | зернятка |
Написання і вимова
- Правопис
- зе́рня́тко іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зе́рнятко, -ка, -ку; -нятка, -няток Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
на ма́кове зе́рно́ (зе́рня́тко)
1. зі сл. хоч. Дуже мало, хоч трохи; скільки-небудь. — Ба, коли б то прожив, а то проблукав по всіх усюдах і ніде не залишив сліду: хоч би тобі на макове зерно що зробив з того, що замолоду мізкував (О. Кониський); (Настя:) Хоч на макове зерно оддячу за горе України! (Прожогом вириває ключі з Марусиних рук). Одчиняйтесь, тюрми! вилітайте, орли, на волю! (І. Нечуй-Левицький); Що я зробив поганого — або хоч на макове зернятко — для своєї користі (Р. Іваничук). 2. зі сл. і, ні. Зовсім, ніскільки. Михайло і на макове зерно не боявся панів, бо знав: на ньому не знайдуть і крихти провини (І. Чендей); Був (Карпо) чоловік чесний дуже, правдивий, ніколи нікого й на макове зернятко не одурив, сам .. робив по правді, а тепер он що вигадав! (Б. Грінченко); Я тим судовим лікарям і на макове зернятко не вірю,— зауважив чоловік інтелігентного вигляду (Переклад С. Масляка).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Ось тобі сонце й місяць — це два віники, якими ти підмітатимеш, а плата моя — одне зернятко".
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger