злодій[зло́дій]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зло́дій -я, ч. 1》 Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2》 Зрадник, злочинець.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | зло́дій | зло́ді́ї |
| Родовий | зло́дія | зло́ді́їв |
| Давальний | зло́дієві / злоді́ю | зло́ді́ям |
| Знахідний | зло́дія | зло́ді́їв |
| Орудний | зло́дієм | зло́ді́ями |
| Місцевий | зло́дієві / зло́ді́ї / злоді́ю | зло́ді́ях |
| Кличний | злоді́ю | зло́ді́ї |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зло́ді́ї | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- зло́дій іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири зло́дія Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зло́дій, -дія, -дієві, -дієм, -дію! -ді́ї, -ді́їв Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зло́дій [злод'ій] -йа, ор. -йеим, м. (на) -йеів'і/ -йу, мн. злоуд'ійі, -злоуд'ійіў два злод'ійі Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Приповідки
Господи, зароди на злодії і на жиди і на тоти, що скачуть через плоти
Просьба, щоб Бог зародив збіжжа, то тоді і злодій, як украде то не пізнати буде, і продати буде що, а торговля була в жидівських руках, і собака не буде голодна.
Приповідки або українсько-народня філософіяЄ злодії роджені, а є і навчені
Іронічно про здирців.
Приповідки або українсько-народня філософіяДобрий злодій в злодія вкраде
Украде, хоч і добре стережуть.
Приповідки або українсько-народня філософіяДомашнього злодія не встережешся
Бо дуже осторожний, чи його хто не підглядає.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗамок і ключ не зроблені для чесних рук
Перед чесними людьми не треба замикати ні хати, ні комори.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗлодій думає, що усі люди крадуть
Судить по собі, що усі люди так роблять.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗлодій злодія пізнає
Скоро порозуміваються.
Приповідки або українсько-народня філософіяМудрий злодій у своїм селі не краде, а на друге йде
Не хоче, щоб сусіди мали лиху опінію про нього, у другім селі він чужий.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа злодія замку нема
Хитрий злодій отворить кожний замок.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа злодію шапка горить
Зраджує себе, почувши про злочин, денервується.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе всі злодії, на кого собака гавкає
Собака гавкає на всіх прохожих.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе той добрий злодій що украв, але той, що добре сховав
Нарід уважає тих, що переховують крадені речі, більшими злочинцями, як самих злодіїв.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе той злодій, що украв, а той, що його зловили
Як зловлять, то знають хто украв, а як не зловлять, то незнають.
Приповідки або українсько-народня філософіяОбікрав Івана, аби заплатив пана
Зробився злодієм крадучи у бідного, щоб віддати довг багачеві.
Приповідки або українсько-народня філософіяТи, москалю, добрий чоловік, та злодійські руки маєш
Іронічно до злодія.
Приповідки або українсько-народня філософіяТреба злодія, аби зловив злодія
Бо лиш злодій знає злодійські хитрощі.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ нашім селі злодіїв нема, самі люди крадуть
Іронія зо злодія, коли представляється порядним чоловіком.
Приповідки або українсько-народня філософіяІ злодія не було, а батька обікрали
Іронічно про дітей, які оббирають своїх батьків.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗлодій думає, що всі крадуть
Злодій судить по собі, що усі люди так роблять.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе лише той злодій, що краде, а й той, що драбину держить
Не лише той злодій, хто краде, але й той, хто допомагає йому.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…. Розкладав широко адресу: Далека Незнайома. Місто – Казка. Вулиця – Соняшна. Ч.? Обережно, полохливо, боязко, тривожно, щоб ніхто не бачив, виходив з кімнати й перекрадався, наче злодій, попід стіну. До поштової скриньки вкидав замкнену в білому конверті свою невгамовну, невтишну тугу.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger