зложити
Дані Атласу
Значення
1. Зібравши разом, докупи, покласти у певне місце. В огонь лахміття все зложивши, Сама [Дідона] в огні тім простяглася (Котл., І, 1952, 86); Жук зложив свої пожитки на віз, сів ...
Морфологія
дієслово · 18 маркованих форм · VESUM
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зложимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| зложим | майбутній, множина, 1 ос. |
| зложите | майбутній, множина, 2 ос. |
| зложать | майбутній, множина, 3 ос. |
| зложу | майбутній, однина, 1 ос. |
| зложиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| зложить | майбутній, однина, 3 ос. |
| зложено | |
| зложім | наказовий, множина, 1 ос. |
| зложімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| зложіть | наказовий, множина, 2 ос. |
| зложи | наказовий, однина, 2 ос. |
| зложити | інфінітив |
| зложила | минулий, жін. |
| зложив | минулий, чол. |
| зложило | минулий, сер. |
| зложили | минулий, множина |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зложить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- зложи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
зложи́ти (покла́сти) го́лову за що і без додатка
Загинути в боротьбі. Та нерівні сили були. Не один славний легінь голову за волю зложив (Легенди..); Недарма голови зложили брати мої серед полів (І. Гончаренко); Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (І. Котляревський); Рідне мені все, що українське, і я готовий покласти голову за свій народ, за його звичаї (Р. Іваничук).
Фразеологічний словник української мовизложи́ти (покла́сти) життя́ за кого—що і без додатка
Загинути, борючись за кого-, що-небудь, захищаючи когось, щось. Я непокриту голову свою схиляю низько.— Спіть, мої герої, ви полягли в кривавому бою, зложили ви життя своє недаром (І. Гончаренко); (Ряженко:) За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко).
Фразеологічний словник української мовикістки́ зложи́ти
Померти, загинути. Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовисклада́ти / скла́сти (рідко зложи́ти) збро́ю
1. Припиняти збройні дії, переставати воювати. Курсанти з кулеметами вже оточували ніжинців.— Іменем Реввійськради Республіки наказую скласти зброю (О. Довженко). 2. Відмовлятися від будь-яких дій, не опиратися, визнаючи перевагу когось, чогось над собою або відступати перед труднощами. На його запитання Ліда реготала й кокетливо докоряла, що погано не довіряти своїй вірній кізоньці. Сохацький складав зброю і вірив їй. Вірив, бо хотів вірити (Л. Дмитерко); Сповнений енергії, рішучості й мужності, Зубін звик ніколи не складати зброї (П. Загребельний); Хто ж він, цей далекий учитель, який зложив свою зброю перед глухою стіною догматизму, начотництва, ідеологічного пристосуванства? (М. Хвильовий).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
— Яке ж свідоцтво хочеш ти зложити проти нього? — Мовчи, підлий рабе! — скрикнув, побліднівши, боярин.— Мовчи, а то тут буде й конець твойому нужденному життю! — Боярине, я тепер не раб твій, але вільний громадянин, і тілько моя громада може веліти мені мовчати.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger