Лексикон · A-Я · З
злочин[зло́чин]
іменник · [ˈzɫɔt͡ʃen] · «суспільно небезпечна дія, що порушує встановлені норми, закони; неприпустимий, недозволений вчинок; злодіяння»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняЗлочин, злочинець, [злочйнок] Ж» злочйнство, злочйнний, злочйнницький, ст. злочинца; — бр. злачьінства, п. гіосгупзімю, ч. слц. гіосіп, вл. гіосіпк, м. злочин,…
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія8 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс3 модулі
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
зло́чин -у, ч. 1》 Суспільно небезпечна дія (чи бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям. 2》 Неприпустимий, ганебний вчинок. || Неправильна, шкідлива поведінка. Міжнародні злочини . Посад о вий зл о чин — злочинні дії, що здійснюються посадовими особами з використанням свого службового становища і завдають суттєвої шкоди державним або суспільним інтересам, правам та інтересам громадян.
Етимологія
Злочин, злочинець, [злочйнок] Ж» злочйнство, злочйнний, злочйнницький, ст. злочинца; — бр. злачьінства, п. гіосгупзімю, ч. слц. гіосіп, вл. гіосіпк, м. злочин,…
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 266
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | зло́чин | зло́чини |
| Родовий | зло́чину | зло́чинів |
| Давальний | зло́чинові / зло́чину | зло́чинам |
| Знахідний | зло́чин | зло́чини |
| Орудний | зло́чином | зло́чинами |
| Місцевий | зло́чині / зло́чинові / зло́чину | зло́чинах |
| Кличний | зло́чине | зло́чини |
Написання і вимова
- Правопис
- зло́чин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зло́чи́н, -ну, в -ні; зло́чини, -нів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зло́чин [злочиен] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
праволомствокриміналкримінальщинапереступ (заст.)лиходійствозлочинствозлодіянняголовництво (діал.)
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Зима і сни вартового · 1960
…в ньому Челентано, а міністр оборони осудливо дивиться на тебе зі стенда, бо ти відстав на марші, і тепер відсиджуєшся в караулці замість того, щоб іти на пост, а це кримінальний злочин, тож, якщо тебе тут і зараз накриє черговий, засудять і тебе, і Младшого, і всіх-всіх-всіх.
literary_fts · df184d26_c0001
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
злочин↔
crime (specific act committed in violation of the law)crime, offence (criminal act)misdeed (wrongful act)
Джерело: dmklinger