злість[злі́сть]

іменник · [zʲlʲisʲtʲ] · «malice, maliciousness, spite, anger, rancour (UK), rancor (US) (strong feeling of displeasure, hostility or antagonism towards someone or something)»

✓ Питома українська лексикаCEFR A2 · орієнтовноPractice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняFrom злий + -ість.

Морфологія14 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія9 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки6 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс1 модуль

Переклад4 англ.

WikimediaWikipedia

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

зл о сті, ж. 1》 Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач. ). 2》 Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість.

Етимологія

From злий + -ість.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	злість	зло́сті
Родовий	зло́сті	злостей
Давальний	зло́сті	злостям
Знахідний	злість	зло́сті
Орудний	злі́стю	злостями
Місцевий	зло́сті	злостях
Кличний	зло́сте	зло́сті

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

форма за правописом 2019 року

форма за правописом 2019 року
Форма	Позначка
злости́	жін., родовий

Написання і вимова

Правопис: злість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Злість, зло́сти, зло́сті, злі́стю Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: [з'л'іс'т'] злос'т'і, ор. з'л'іс'т'у Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

злобалютьлютістьлютощіпересердязавзяток (діал.)гнівсерцепасія (діал.)

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

зганяти (згонити) / зігнати злість (зло, досаду, серце і т. ін. ) на кому

Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів, а кому-небудь іншому. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький); Її, як дівку, відкілясь здалека взяту, поїдом їли, .. били і всяку досаду на їй зганяли (Грицько Григоренко); (Катерина:) Пан сотник дуже свариться, як углядить твої сльози, і на нас .. зганя своє серце (О. Стороженко); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник). зривати / зірвати злість (зло, серце) на кому. Спрямовувати на кого-небудь свій гн…

Фразеологічний словник української мови

зганяти (згонити) / зігнати злість (зло і т.ін.) на кому

Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник).

Фразеологічний словник

зривати / зірвати злість (зло, серце) на кому

Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний); Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик); І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський).

Фразеологічний словник

як (мов, наче і т.ін.) на зло (на злість)

Наче навмисно; недоречно. Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа); Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський); Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка).

Фразеологічний словник