злість[злі́сть]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зл о сті, ж. 1》 Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач. ). 2》 Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | злість | зло́сті |
| Родовий | зло́сті | злостей |
| Давальний | зло́сті | злостям |
| Знахідний | злість | зло́сті |
| Орудний | злі́стю | злостями |
| Місцевий | зло́сті | злостях |
| Кличний | зло́сте | зло́сті |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| злости́ | жін., родовий |
Написання і вимова
- Правопис
- злість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Злість, зло́сти, зло́сті, злі́стю Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- [з'л'іс'т'] злос'т'і, ор. з'л'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
зганяти (згонити) / зігнати злість (зло, досаду, серце і т. ін. ) на кому
Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів, а кому-небудь іншому. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький); Її, як дівку, відкілясь здалека взяту, поїдом їли, .. били і всяку досаду на їй зганяли (Грицько Григоренко); (Катерина:) Пан сотник дуже свариться, як углядить твої сльози, і на нас .. зганя своє серце (О. Стороженко); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник). зривати / зірвати злість (зло, серце) на кому. Спрямовувати на кого-небудь свій гн…
Фразеологічний словник української мовизганяти (згонити) / зігнати злість (зло і т.ін.) на кому
Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словникзривати / зірвати злість (зло, серце) на кому
Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний); Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик); І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський).
Фразеологічний словникяк (мов, наче і т.ін.) на зло (на злість)
Наче навмисно; недоречно. Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа); Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський); Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка).
Фразеологічний словникПриповідки
Жунтів злости, а решта шкіра і кости
Про злу і худу людину.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗлість відчиняє рот, а замикає очі
У злости чоловік кричить та свариться і не бачить, що робить.
Приповідки або українсько-народня філософіяНема риби без ости, а чоловіка без злости
Значіння, як і сказано.
Приповідки або українсько-народня філософіяСкипів зо злости
Дуже роззлостився.
Приповідки або українсько-народня філософіяТо вже й жида роззлостило б
Роззлостилоби всякого. Жидів уважають дуже терпеливими у справах торговельних, бо приймають і найбільшу зневагу, аби скористати.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ кого є злість, той своє серце їсть
У злости чоловік напружує усі свої нерви, що шкодить здоровлю.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…орюк, прихвостень таборової поліції, що колись посварився з Дмитриком за Стецька Ступалку, якого Дмитрик ледве притомного вирятував з-під Тхорюкових носаків, після чого той затаїв злість і всіляко намагався дошкулити Дмитрикові, змушуючи його і тепер підганяти хлопців. Правда, Дмитрик не лише підганяв, а й сам до всього прикладав рук: там різав, наповнював чи відт…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Злість
Злість — почуття недоброзичливості; злоба. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Це почуття виражає сильну емоцію, яка спрямовується на певний об'єкт.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C