знищувач

іменник · «Той, хто руйнує що-небудь, знищує кого-, що-небудь.»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимова1 джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад4 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Той, хто руйнує що-небудь, знищує кого-, що-небудь.

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	знищувач	знищувачі
Родовий	знищувача	знищувачів
Давальний	знищувачеві / знищувачу	знищувачам
Знахідний	знищувача	знищувачів
Орудний	знищувачем	знищувачами
Місцевий	знищувачеві / знищувачі / знищувачу	знищувачах
Кличний	знищувачу	знищувачі

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
знищувачі	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: зни́щувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови

Літературні засвідчення

Наливайко Д. · Наливайко — Очима Заходу: Рецепція України XI-XVIII ст. · 2008

На жаль, зберігся тільки початок цього дуже цікавого документа: "Титул від англійців, даний Хмельницькому: Богдан Хмельницький, Божою милістю генералісімус війська і стародавньої грецької релігії та церкви, володар всіх запорозьких козаків, страх і знищувач польської шляхти, завойовник фортець, викорінювач римських священиків, переслідувач язичників, антихриста й іудеїв..." (цит.

literary_fts · 89ab7c69_c0391

Джерело: literary_fts

Переклад

знищувач↔

obliteratorshredderannihilatorsdestroy

Джерело: Горох (переклад)