зоря
Дані Атласу
Значення
1. Те саме, що зі́рка 1. Поряд із зорями, які мають точну схожість із Сонцем, є зорі більші і менші від нього (Астр., 1956, 7); Край неба викотилась, ніби з моря виплила, блиску...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | зоря | зорі |
| Родовий | зорі | зір |
| Давальний | зорі | зорям |
| Знахідний | зорю | зорі |
| Орудний | зорею | зорями |
| Місцевий | зорі | зорях |
| Кличний | зоре | зорі |
Написання і вимова
- Голоскевич, 1929
- Зоря́, зорі́, зоре́ю, зо́ре! зо́рі, зір, зо́рям Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зоря́ [зор’а] зоур'і, д. і м. зоур'і, кл. зореи, мн. зор'і, з'ір дв'і зоур'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
від зорі́ до зорі́
1. З раннього ранку до пізнього вечора; цілий день. Рішив Василь найнятися у робітники .. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Г. Хоткевич). 2. Постійно, весь час. За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (П. Грабовський).
Фразеологічний словник української мовивід (од) (са́мої) зорі́
Від самого ранку, зрання. Уже ж, бач, думав він (Рябко), не дурно це в дворі Од самої тобі зорі Всі панькаються коло мене (П. Гулак-Артемовський).
Фразеологічний словник української мовидістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба)
Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовидістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба
“Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Не журися зорями, коли місяць світить
Не журись малими ділами, добре, що великі вдались.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо темніша ніч, то ясніші зорі
Що більш несвідомий нарід, то краще репрезентуються його проводирі.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…наслідком чого Шевченко, то летів на хмарі в яблуках, з якої сипалися мальви й карасі, видовжені Ониськовим пензлем у шаблеподібні слова, то народжувався із хмаросягу-писанки, і Онисько пояснював, що Шевченко — це український Кастор і Поллукс в одній особі, тобто провідна зоря, то, одягши скороходи із молочаю, горицвіту, очеретянок і дроздів, крокував над задротованими містами, і йому з уст струмувало вогненне джерело, яке, досягнувши землі, оберталося віршами), портрети Франка, Лесі Українки (не менш винахідливі), Петлюри й Коновальця (з гілкою…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger