зраджувати[зра́джувати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зра́джувати -ую, -уєш, недок. , зр а дити, -джу, -диш, док. , перех. , рідше кому , чому , а також без додатка . 1》 Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого-, чого-небудь. 2》 Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3》 Відмовлятися від попередніх звичок, переконань, поглядів і т. ін., переставати дотримуватися чого-небудь. Зраджувати своєму слову . 4》 перен. Втрачатися, слабнути (про пам'ять, зір, слух і т. ін.). || Переставати виявлятися (про стан, почуття). || Переставати сприяти кому-небудь у чомусь ( перев. про долю). 5》 Виявляти, виказувати що-небудь перед кимось. 6》 Не виправдовувати чиїх-небудь надій, сподівань.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зра́джуватимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| зра́джуватимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| зра́джуватимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| зра́джуватимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| зра́джуватиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| зра́джуватимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| зра́джуватиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| зраджувано | |
| зра́джуймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| зра́джуйте | наказовий, множина, 2 ос. |
| зра́джуй | наказовий, однина, 2 ос. |
| зра́джувати | інфінітив |
| зра́джувала | минулий, жін. |
| зра́джував | минулий, чол. |
| зра́джувало | минулий, сер. |
| зра́джували | минулий, множина |
| зра́джуємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| зра́джуєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| зра́джуєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| зра́джують | теперішній, множина, 3 ос. |
| зра́джую | теперішній, однина, 1 ос. |
| зра́джуєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| зра́джує | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зраджувать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- зра́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зра́джувати, -джую, -джуєш; зра́дити, -джу, -диш; не зрадь, зра́дьте кого (а не кому) Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зра́джувати [зраджуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
пам’ять зраджує кому
Хто-небудь забуває, не може пригадати щось. — Подумайте ще й скажіть правду і про себе, і про Палилюльку. — Я ні разу не бачив його! — А, може, вам зраджує пам’ять? — рівно допитувався слідчий (М. Стельмах)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…ішив пошукати собі цікавішої й не такої згарьованої напарниці. "Блискавка стала надто буденною",— виправдувався сам перед собою чоловік й почав, спочатку нишком, а тоді й відверто зраджувати її. "Пощо ти терпиш таку наругу від нікчемного смертного створіння?"— дивувалися під час грози блискавчині давні подруги, намагаючися вирвати свою бідолашну родичку з добровільної…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger