зубок
Дані Атласу
Значення
1. мн. зу́бки, бок. Зменш.-пестл. до зуб 1. Срібний промінь місяця тихо сяє на білій голівці дівчинки, всміхається до нових червоних кісників, гуляє по смаглявому видочку та по ...
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | зубок | зубки |
| Родовий | зубка | зубків |
| Давальний | зубкові / зубку | зубкам |
| Знахідний | зубок | зубки |
| Орудний | зубком | зубками |
| Місцевий | зубкові / зубку | зубках |
| Кличний | зубку | зубки |
Написання і вимова
- Правопис
- зубо́к 1 іменник чоловічого роду маленький зуб зубо́к 2 іменник чоловічого роду зубець, зубчик Орфографічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
бра́ти / взя́ти на зу́би (на зуб, на зубо́к, на зубки́ і т. ін.)
1. кого. Обирати кого-небудь об’єктом глузування, пліток і т. ін.; судити, гудити. Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський); (Гаврик:) Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня (сьогодні) Насті похвортунить (пофортунить) так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? (Настя:) Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький); Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич); Любила (купчиха) чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовиухопи́ти на зу́ба
Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам’ятатимеш (В. Кучер). 2. що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало. — Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене .. товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: “Товаришу Басистий” (В. Минко).
Фразеологічний словник української мовивхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм
Обирати кого-небудь об’єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. — Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам’ятатимеш (В. Кучер); (Надежда (сміється):) Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. (Прохор:) Та я той... Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мовивхопи́ти на ку́тні
(Любка:) Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! (Хведоска:) Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
А от бог, схожий на діда, той тримав в одній руці круглу сільничку, а трьома пyчками другої неначе збирався взяти зубок часнику Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger