зупин
Дані Атласу
Значення
ЗУПИ́Н, у, ч.: Нема́ (не було́) зупи́ну кому, чому — не можна зупинити, спинити кого-, що-небудь. — Тепер нашому братові нема зупину, бойове хрещення пройшли і підем по Україні,...
Морфологія
іменник · 10 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зупинові | чол., давальний |
| зупину | чол., давальний |
| зупине | чол., кличний |
| зупині | чол., місцевий |
| зупинові | чол., місцевий |
| зупину | чол., місцевий |
| зупин | чол., називний |
| зупином | чол., орудний |
| зупину | чол., родовий |
| зупин | чол., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- зупи́н іменник чоловічого роду у складі фразеологічних зворотів Орфографічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т. ін.) кому, чому і без додатка
Не можна спинити, стримати, угамувати і т. ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак); Нема впину вдовиному сину (М. Номис); Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький); (Мар’яна:) Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору (котру) покохав (С. Васильченко); Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Цей зупин на кріпацтві та хвиля костомаровського панславізму, яка пройшла в 1845 р.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Горох (переклад)