Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · З

зігнати

дієслово · «зганя́ти.»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія31 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія4 вирази
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

зганя́ти.

Морфологія

дієслово · 17 форм · VESUM

Форми
ФормаПозначка
зженемомайбутній, множина, 1 ос.
зженеммайбутній, множина, 1 ос.
зженетемайбутній, множина, 2 ос.
зженутьмайбутній, множина, 3 ос.
зженумайбутній, однина, 1 ос.
зженешмайбутній, однина, 2 ос.
зженемайбутній, однина, 3 ос.
зігнано
зженімнаказовий, множина, 1 ос.
зженімонаказовий, множина, 1 ос.
зженітьнаказовий, множина, 2 ос.
зженинаказовий, однина, 2 ос.
зігнатиінфінітив
зігналаминулий, жін.
зігнавминулий, чол.
зігналоминулий, сер.
зігналиминулий, множина
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
зігнатьінфінітив

Написання і вимова

Правопис
зігна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Зігна́ти, зжену́, зжене́ш Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія
зігна́ти [з'ігнатие] ж:еину, ж:еинеш, ж:еинеимо, ж:еинеите; мин. -аў, -ала; нак. ж:еини, ж:еин'іт' Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:
когось, щось в одному місці
ЗБИРА́ТИкогось, щось в одному місціСКУ́ПЧУВАТИКУ́ПЧИТИСКУ́ПЛЮВАТИЗГРОМА́ДЖУВАТИЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИКОНЦЕНТРУВА́ТИСТЯГА́ТИСТЯ́ГУВАТИПІДТЯГА́ТИПІДТЯ́ГУВАТИу великій кількостіЗГАНЯ́ТИЗГО́НИТИНАГАНЯ́ТИНАГО́НИТИперев. про людей — насильнозібра́тиназбира́тиску́пчитиску́питизгрома́дитизосере́дитисконцентрува́тистягти́стягну́тинастяга́типідтягти́підтягну́тизогна́тиназганя́тиназго́нитинагна́ти
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням. Джерела синонімів: ulif.org.ua

Фразеологізми та сталі вирази

зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту кого

Доводити кого-небудь до загибелі, до смерті. (Ярина:) Мамо! Тату! За віщо ж ви мене зганяєте зі світу? (І. Карпенко-Карий); — Хіба ж таке забудем? — голос Демида затремтів.— Бачиш, яка доля наша однакова, твого батька і мого шляхта з світу звела (Н. Рибак); Бо всі оті нероби й базіки, забачивши такого чоловіка, ганятимуться за ним, аж поки зведуть зі світу (П. Загребельний); — Коли видужила і стала здорова, взнала сама, що він (чоловік) добре робив. Згадую тепер, як підозрівала його, ніби хоче з світу звести (В. Барка); Нехай їй біс. Тій гаспидській горілці! Вона мене з світу зжене (П. Гулак-Артемовський).

Фразеологічний словник української мови

зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти злість (зло, доса́ду, се́рце і т. ін.) на кому

Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів, а кому-небудь іншому. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький); Її, як дівку, відкілясь здалека взяту, поїдом їли, .. били і всяку досаду на їй зганяли (Грицько Григоренко); (Катерина:) Пан сотник дуже свариться, як углядить твої сльози, і на нас .. зганя своє серце (О. Стороженко); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник).

Фразеологічний словник української мови

зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти оско́му (оско́мину) на кому—чому

Переносити гнів, роздратування за щось на кого-, що-небудь. (Бурятинський:) З батьком, видно, знов за щось посварився, а на організації оскому прийшов зганяти (О. Гончар); — Ти, мамо, зла чогось сьогодні. На батька маєш гнів, а на мені оскому зганяєш (І. Цюпа); — Лежу й не встаю. Так усе болить. А тут ще батько сердиться, що ти в тюрмі, я нездужаю. Згонить оскому на мені, лає мене (А. Тесленко); // Мститися кому-небудь за щось. Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках Божих (Т. Шевченко).

Фразеологічний словник української мови

зганяти (згонити) / зігнати злість (зло і т.ін.) на кому

Мститися не тому, хто викликав роздратування, невдоволення, гнів. — Оце було її діти пустують, вона на них сердиться, а на мені згонить злість (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні в Тимка був такий настрій, що йому хотілося придиратися за дрібниці, і він вирішив зачепити Сергія, щоб зігнати на ньому своє зло (Григорій Тютюнник).

Фразеологічний словник

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931
Наскільки бабине Грицишине серце відгукувалося добром і співчуттям, знали ще й з того, як вона кожного вечора влаштовувала чарування для бідолашного самотнього й трохи божевільного від розлуки з рідним краєм і від поневірянь Омелька-флоярника, що від ранку до вечора навпроти Тимкової будки на горі (звідки його жодними погрозами не вдавалося зігнати, аж Тимко плюнув й облишив будь-які спроби) тужно вигравав на флоярі, навіваючи на людей сум.
literary_fts · e4b5541c_c0007

Джерело: literary_fts

Переклад

зігнати
drive together 2

Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)