зірка[зі́рка]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зі́рка -и, ж. 1》 Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. || мн. Дрібні світні частинки; іскри. || перен. Доля, щастя, успіх. 2》 перен. Про дуже видатну, прославлену людину. 3》 Геометрична фігура з гострокінцевими, перев. п'ятьма виступами по колу; предмет такої форми. Морськ а з і рка — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. 4》 Світла пляма на лобі у тварин. 5》 мн. Садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 22 форми · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | зі́рка | зірки́ |
| Родовий | зірки́ | зіро́к |
| Давальний | зі́рці | зірка́м |
| Знахідний | зі́рку | зіро́к / зірки́ |
| Орудний | зі́ркою | зірка́ми |
| Місцевий | зі́рці | зірка́х |
| Кличний | зі́рко | зірки́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зірки́ | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- зі́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зі́рки Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зі́рка, -рки, -рці; зі́рки́, зі́ро́к Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зі́рка [з’ірка] -ркие, д. і м. -рц'і, мн. -рки, -рок дв'і з'іркие Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
діставати / дістати зорі (зірки) (з неба)
Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). діставати / дістати місяць з неба . “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу). до (самої) зорі. 1. До пізнього вечора, до ночі. Хотілося .. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (М. Стельмах). до зірок. У смугастих тільниках джмелі Чорнобривцям голови морочать, А замурзані бешкетники малі До зірок додому йти не хочуть (Г. Гайворонська). 2. До ранку. Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміл…
Фразеологічний словник української мовипровідна зірка (зоря)
Хтось або щось, що визначає напрям у житті, скеровує чиюсь діяльність. У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена який стали для багатьох поколінь провідною зіркою (В. Сухомлинський); Все своє творче життя Марія Костянтинівна Заньковецька була зразком і провідною зорею для молодого покоління акторів (Минуле укр. театру); Багато дала ти муза мені підмоги на сьому широкому світі — В моїм непривітнім житті ти була провідною зорею (Панас Мирний).
Фразеологічний словникПриповідки
Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає
Не дають змоги зробити добру справу.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…надто й слухав лестощів. Але хоча він і не надто прислухався, його вуха, внаслідок їхньої довжини, мимоволі ловили торохту морських тіточок, тому невдовзі він і почув, як морська зірка й медуза між собою гуторили про його шляхетне кінське походження, а ця згадка вцілила віслюка в саме серце, бо ж, визбируючи колючки на суходолі, він не раз міркував про себе, що…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger