кайдани
Дані Атласу
Значення
1. Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в’язня. Серед тюрми сидить гетьман Байда, прикований до стовпа; на ногах у його зал...
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кайданам | множина, давальний |
| кайдани | множина, кличний |
| кайданах | множина, місцевий |
| кайдани | множина, називний |
| кайданами | множина, орудний |
| кайданів | множина, родовий |
| кайдани | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- кайда́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Кайда́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- кайда́ни [кайдание] -н'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
заби́ти в кайда́ни (в коло́дку) кого і без додатка, заст
Позбавити кого-небудь волі, наклавши кайдани (колодку). Поляки впіймали й молодого Кизима і забили в кайдани. Але козацька справа ще не загинула (І. Нечуй-Левицький); Він, Чорний, не мав наміру поступатися. Та й вої його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити (Д. Міщенко).
Фразеологічний словник української мовиповолокти́ кайда́ни, заст
Піти на каторгу. Його не довго мордували В тюрмі, в суді, а в добрий час .. Переголили про запас; .. І поволік Петрусь кайдани Аж у Сибір (Т. Шевченко).
Фразеологічний словник української мовирва́ти (розрива́ти) / порва́ти кайда́ни (пу́та, ланцюги́)
1. Визволятися від гніту. Рве Африка одвічнії кайдани (В. Сосюра); Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський); Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Т. Шевченко); Отож порви, порви всі пута, скинь ярмо, Що так тебе намучило; Насмілься буть щасливим, геть покинь усе, що до землі пригнічує (М. Зеров); (Неофіт-раб:) Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка). 2. чого і без додатка. Звільнятися від того, що заважає вільно діяти, мислити і т. ін. Щоб жить — ні в кого права не питаюсь. Щоб жить — я всі кайдани розірву. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина); “А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу.— Чи знайде в собі силу порвати пута минулого, розкуватись, випростатись” (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовирозбива́ти / розби́ти кайда́ни (пу́та)
Звільнятися від насильства, рабства; ставати вільним. Не насмілюються (люди) звести очі на Хо, глянути страхові в вічі… Хо знає, що тільки одиниці зважуються на це, а зважившись, знаходять силу розбити кайдани (М. Коцюбинський); Там, де змагається Захід, Там, де прояснює Схід,— Треба, товаришу, брате, Пута порвати, розбить! (П. Усенко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Йому заламали руки, забили в кайдани й кинули до в'язниці, й, виконуючи веління царя, окличники оголосили, що наступної днини чоловіка прилюдно стратять на колесі, бо такого ще не чувано в їхній країні, аби якийсь зайда без роду й племені прилюдно плював цареві в обличчя, хоча чоловік без угаву кричав, присягаючися, що він і на гадці не мав когось ображати, а вже царя й поготів.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger