До АтласуАтлас слів (Лексикон)

Лексикон · A-Я · К

камінець

іменник · «1. Зменш.-пестл. до ка́мінь 2, 6. Пісок, глина, невеличкі камінці зривались з-під його ніг і котилися додолу (Мирний, І, 1954, 250); Можна кинути камінець у воду, і тоді тремтяч...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія18 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія1 позиція

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Зменш.-пестл. до ка́мінь 2, 6. Пісок, глина, невеличкі камінці зривались з-під його ніг і котилися додолу (Мирний, І, 1954, 250); Можна кинути камінець у воду, і тоді тремтяч...

Морфологія

іменник · 18 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	камінець	камінці
Родовий	камінця	камінців
Давальний	камінцеві / камінцю	камінцям
Знахідний	камінець / камінця	камінці
Орудний	камінцем	камінцями
Місцевий	камінцеві / камінці / камінцю	камінцях
Кличний	камінцю	камінці

Написання і вимова

Правопис: каміне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Каміне́ць, камінця́, -мінце́ві, на -мінці́; камінці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: каміне́ць [кам'інец'] -н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

насінина з твердою оболонкою в плодах деяких рослин

КІ́СТОЧКАнасінина з твердою оболонкою в плодах деяких рослин

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

ка́мінь у горо́д чий

Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький).

Фразеологічний словник української мови