карк
Дані Атласу
Значення
1. Задня частина шиї з верхньою частиною хребта; зашийок. Він [пес] зловив вже зубами за карк вівцю і кинув в отару (Коцюб., II, 1955, 321); Самець-вепр настовбурчив щетину на к...
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | карк | карки |
| Родовий | карка | карків |
| Давальний | каркові / карку | каркам |
| Знахідний | карк | карки |
| Орудний | карком | карками |
| Місцевий | каркові / карку | карках |
| Кличний | карку | карки |
Написання і вимова
- Правопис
- карк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
бра́ти / взя́ти за карк (за в’я́зи) кого
Ставити у скрутне, безвихідне становище, утискувати когось. — Тепер візьмем їх за карк та й трясонемо, щоб злодійське тіло вилізло з шкіри,— гигикає Пігловський і смачно арапником січе повітря (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мовигну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т. ін.)
1. Тяжко працювати. Сокало неохоче віддав перепустку Йванові. Йому б отаку!.. Попросити по-людському. Ні, не дають. Недаремно ж (Іван) на німців гнув спину. Жаль, не провалили черпаком отим голову. Зрадник! (А. Дімаров); — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети); Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовизгина́ти хребта́
Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський). 2. перев. перед ким—чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький); Бувало Микита, мій дід, кожум’яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не плакав І другим заказував спину не гнуть (А. Малишко); Нема чого їй гнути ні перед ким спину (Остап Вишня); Невже так і треба шию перед боярами гнути, хіба ми не люди? (А. Хижняк); А хто жадав собі за смак Згинати спину перед сильним (Я. Щоголів); // перев. перед чим. Пасувати. Але ніколи я не гнув спину перед бідою і лихоліттям і ніколи не задирав голову, коли приходила радість (О. Довженко).
Фразеологічний словник української мовикарк лама́ти / злама́ти (скрути́ти)
1. Ризикувати життям; гинути. — Що ти не надіявся, то ще не рація, щоб я кидався, карк ламав, аби рятувати інших (І. Франко). 2. на чому. Не діставати бажаного результату, зазнавати невдачі, поразки і т. ін. (Омелян:) Але на таких речах він може карк скрутити (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Він знову тут! Вона вже знала, що зараз він причепиться ззаду і почне дихати їй у потилицю, залоскочуючи карк опущено пшеничними вусами.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)