каталіз[ката́ліз]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
КАТА́ЛІЗ, у, ч., хім. Збудження хімічних реакцій або зміна їх швидкості під впливом каталізаторів. Гомогенним каталізом називають такий каталіз, у процесі якого складники сировини та каталізатор перебувають в одному агрегатному стані, найчастіше це газ або рідина (з наук.-попул. літ.); Каталіз поділяють на позитивний, коли швидкість реакції прискорюється, і негативний, коли швидкість уповільнюється (з навч. літ.).
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ката́ліз | каталізи |
| Родовий | ката́лізу | каталізів |
| Давальний | ката́лізові / ката́лізу | каталізам |
| Знахідний | ката́ліз | каталізи |
| Орудний | ката́лізом | каталізами |
| Місцевий | ката́лізі / ката́лізові / ката́лізу | каталізах |
| Кличний | ката́лізе | каталізи |
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Каталіз
Ката́ліз — зміна швидкостей хімічних реакцій чи їх збудження внаслідок дії речовин (каталізаторів), які беруть участь у процесах, однак не входять до складу кінцевих продуктів.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7