кваліфікувати[кваліфікува́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
КВАЛІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що і без прям. дод., книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду і т. ін. Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (М. Рильський); – Заплутаного чогось, тобто складного, як ви кваліфікуєте, у вашій справі немає (Іван Ле); Він почувався старшим другом і навчителем, і вимагав ще більшої одвертості, і з перших же днів оцінював і кваліфікував всі її вчинки, не розуміючи, що передає куті меду (О. Іваненко); Я ніколи не кваліфікував Лорну як об'єкт, що здатен викликати страх: до цього наші стосунки були винятково нейтральними (Любко Дереш). 2. кого, що. Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці. Кваліфікувати випускників технікуму. 3. кого. Давати кому-небудь кваліфікацію (у 3 знач.). Будемо будувати, разом вчитись і кваліфікувати робочу силу (Г. Коцюба).
Морфологія
дієслово · 30 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кваліфікува́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| кваліфікува́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| кваліфікува́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| кваліфікува́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| кваліфікува́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| кваліфікува́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| кваліфікува́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| кваліфіко́вано | |
| кваліфіку́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| кваліфіку́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| кваліфіку́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| кваліфікува́ти | інфінітив |
| кваліфікува́ла | минулий, жін. |
| кваліфікува́в | минулий, чол. |
| кваліфікува́ло | минулий, сер. |
| кваліфікува́ли | минулий, множина |
| кваліфіку́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| кваліфіку́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| кваліфіку́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| кваліфіку́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| кваліфіку́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| кваліфіку́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| кваліфіку́є | теперішній, однина, 3 ос. |
| кваліфіку́ємо | майбутній, множина, 1 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кваліфікувать | інфінітив |
Літературні засвідчення
Туман стояв перед очима, і я був у тім стані, який можна кваліфікувати, як надзвичайний екстаз.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)