квоктати

дієслово · «1. Видавати звуки квок-квок (про курей та деяких інших птахів). Під тином Півень, біля хати, Знічев’я смітник розгрібав І квокчучи там дещицю клював (Гл., Вибр., 1951, 102); Кво...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія23 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Видавати звуки квок-квок (про курей та деяких інших птахів). Під тином Півень, біля хати, Знічев’я смітник розгрібав І квокчучи там дещицю клював (Гл., Вибр., 1951, 102); Кво...

Морфологія

дієслово · 23 форми · VESUM

Інфінітив: квоктати

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	квокчу	квокчемо / квокчем
2 особа	квокчеш	квокчете
3 особа	квокче	квокчуть

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	квоктатиму	квоктатимем / квоктатимемо
2 особа	квоктатимеш	квоктатимете
3 особа	квоктатиме	квоктатимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
квоктать	інфінітив

Написання і вимова

Правопис: квокта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Квокта́ти, квокчу́, кво́кчеш, -кчуть Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Олесь О. · Олександр Олесь. Грицеві курчата · 1878

Метушаться вовк, лисиця, Вже і жабка: стук та стук! Спочатку вжахнулась квочка, Ледве в безвість не втекла! Та отямилася згодом І квоктати почала.

literary_fts · e3c4133a_c0001

Джерело: literary_fts

Переклад

квоктати↔

cluck

Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)