квочка[кво́чка]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
кво́чка -и, ж. 1》 Курка, що висиджує або водить курчат. 2》 астр. Народна назва сузір'я з кількох, розташованих купкою, невеликих зірок; сузір'я Плеяд.
КВО́ЧКА, и, ж. 1. Курка, що висиджує або водить курчат. Надворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила шестеро курчат (М. Коцюбинський); Я не раз видавався їй каченям, якого, на подив собі, висиділа простодушна квочка замість сподіваних курчат (Б. Антоненко-Давидович); – Сядь, Юрку, хоч на хвилинку. Коли не сядеш, квочка буде тікати з гнізда, курчат не висидить (М. Томчаній); * Образно. Одне може сьогодні Леся сказати про себе: не була ніколи затурканою, обмеженою квочкою (Ірина Вільде); * У порівн. Стара, мов та квочка, ходила сюди й туди (І. Франко). 2. астр. (з великої літери). Народна назва сузір'я з кількох, розташованих купкою, невеликих зірок; сузір'я Плеяд. Микола не міг одірвати очей від неба, водив очима за зірками, придивлявсь до густої Квочки, до Воза, до Волосожара (І. Нечуй-Левицький); Між зорями купкою срібних цвяшків високо вибралася вже Квочка (С. Васильченко). Сади́ти / посади́ти кво́чку див. сади́ти. ◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) кво́чка в обича́йці, зі сл. сидіти – самотньо, ізольовано від інших. – Йди до світлиці та побалакай з нами, – почала говорити Соломія, – зачиниться, замкнеться отут в хатині та й сидить, мов квочка в обичайці (І. Нечуй-Левицький); (2) Як (мов, ні́би і т. ін.) кво́чка на я́йцях, зі сл. сидіти – невідступно, старанно, дбайливо. – Козак не на те, щоб возитися з бабами. Ти б сховала їх [синів] собі під спідницю та й сиділа на них, як квочка на яйцях! (О. Довженко).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | кво́чка | квочки |
| Родовий | квочки | кво́чо́к |
| Давальний | кво́чці | кво́чка́м |
| Знахідний | кво́чку | квочки / кво́чо́к |
| Орудний | кво́чкою | кво́чка́ми |
| Місцевий | кво́чці | кво́чка́х |
| Кличний | кво́чко | квочки |
Написання і вимова
- Правопис
- кво́чка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири кво́чки Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Кво́чка, -чки, -чці; кво́чки́, кво́чо́к Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- кво́чка [квочка] -чкие, д. і м. -оц':і, мн. -очкие/ -очки, -очок дв'і квочкие Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
як (мов, ніби і т.ін.) квочка на яйцях, зі сл. сидіти і под
Невідступно, старанно, дбайливо. — Ну, годі скиглити, стара, — сказав Бульба. — Козак не на те, щоб возитися з бабами, Ти б сховала їх синів собі під спідницю та й сиділа на них як квочка на яйцях! (О. Довженко).
Фразеологічний словникяк (мов, ніби і т.ін.) квочка в обичайці, зі сл. сидіти і под
Самотньо, ізольовано від інших. — Йди до світлиці та побалакай з нами,— почала говорити Соломія,— зачиниться, замкнеться отут в хатині та й сидить мов квочка в обичайці (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникПриповідки
Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами
Про жінку, яка піклується про дітей.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…оли він був хлоп'ям, це гроно щось ворожило йому: він цілі вечори просиджував на порозі хати, здивовано задивлений у це далеке мерехтіння казкових діамантів. Мати казала на них — "квочка". Дійсно, це була купка манюніх зоряних курчаток, що дзьоботіли на небі... Але вони кудись манили його й кликали, обіцяли щось невідоме й чудесне, — неопізнані дивоглядні світи, н…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger