керівниця[керівни́ця]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
керівни́ця -і. Жін. до керівник .
КЕРІВНИ́ЦЯ, і, ж. 1 . Жін. до керівни́к. Петро, як ми вже знаємо, .. агрономом стане, а Гафійка вихователькою, а то й керівницею дитячого будинку (Д. Бузько); Збіса гарною була ця керівниця аматорського драмгуртка і хористка (В. Шкляр); Мені згадалося, як ми удвох проводжали керівницю курсів із занять (О. Шугай). 2. зах. Те саме, що кермо́. На цей раз я вів свого потужного “Меркурія” зі спокійною певністю, .. мої руки звично тримали керівницю (У. Самчук).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | керівни́ця | керівни́ці |
| Родовий | керівни́ці | керівни́ць |
| Давальний | керівни́ці | керівни́цям |
| Знахідний | керівни́цю | керівни́ць |
| Орудний | керівни́цею | керівни́цями |
| Місцевий | керівни́ці | керівни́цях |
| Кличний | керівни́це | керівни́ці |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| керівни́ці | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- керівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Керівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…хлібом і ще якимсь невідомим запахом. В хаті пристаркувата жінка й дівчина років 7. Тут же я узнаю, що цю оселю тижнів два тому обстрілювали куркулі. — Ну, а тепер тихо, — сказала керівниця відділення. — саме з того часу стало тихо, як ліквідували двох глитаїв, що ото поруч нам жили. — Ну, комунарко, — звернувся я до маленької дівчинки, — Подобається в комуні? — Ще б…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger