кислий[ки́слий]

ки́слий -а, -е. 1》 Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. || у знач. ім. к и сле, -лого, с. Що-небудь кисле. 2》 Який утворився внаслідок бродіння. || Якого виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах). 3》 перен. Незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний. || Який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.). 4》 Який містить кислоту або вказує на наявність кислоти. К и слі ґрунт и — ґрунти, у яких є вільні й увібрані йони водню та алюмінію. К и сла сіль — сіль, що містить водень, здатний заміщуватися металом.

КИ́СЛИЙ, а, е. 1. Який має своєрідний гострий смак, схожий на смак оцту, лимона і т. ін. Чорний терен красувавсь з-під зеленого листу, а покоштував [покуштував], такий-то вже кислий прийшовся! (Марко Вовчок); Три циганки розвеселенi спiвають: буде, люде, в вас i мамалига й кислий квас (В. Стус); – Звідки йдеш? – гукає дядько парубчині. Той скривився, наче з кислого щавлю (Д. Білоус); // у знач. ім. ки́сле, лого, с. Що-небудь, що має такий смак. Савка ухопив шматок хліба і, сопучи, почав наминати його; але, пожувавши трохи, поклав на стіл, зітхнув і промовив: – Я б це кислого чого з'їв би... Нема, Килино? (В. Винниченко); До страв на весіллі обов'язково подавали кисле (з наук.-попул. літ.); Кислим не слід захоплюватися, особливо тим, хто має проблеми зі шлунком (із журн.). 2. Який утворився внаслідок бродіння. За нею йшов міцний запах маринованого оцту або кислого молока (М. Коцюбинський); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями, ставлять борщ, хліб, картоплю, молоко – кисле й солодке (О. Довженко); Огрядна, мов писанка, молодиця почастувала нас мамалигою з кислим молоком (Р. Андріяшик); // Який виділяють бродильні речовини; прокислий (про запах). В дальньому кінці двору валялася купа діжок. Від них, мов на пам'ятку по давноминулих кращих днях, ледь відгонило кислим духом (М. Івченко); В розчинене вікно потягає розталою корою дерева й кислим вохким [вогким] духом водянистого, весняного снігу, що ріденько чвакає під ногами (В. Винниченко); Повіяло кислим духом євнухів, невидимих, але відчутних і присутніх (П. Загребельний). 3. перен. Незадоволений, пригнічений, похмурий, сумний. Руське прислів'я каже: “Не робися солодким, бо тебе злижуть; не робися кислим, бо тебе обплюють” (І. Франко); – Чого ти такий кислий, Яремо? – спитала зразу Надія Василівна, помітивши пригнічений стан свого сусіда (О. Копиленко); // Який виражає незадоволення, пригніченість, нудьгу, сум (про обличчя, настрій, голос і т. ін.). – Якове, ти міг би затопити в грубці, .. – почувся з ліжка кислий жінчин голос (М. Коцюбинський); Один безвиразно промовив, проносячи налитий ніс над кислими губами: – Працювати не хочуть. Лізуть по хліб (В. Барка); На обличчі Ліди – кисла посмішка, але голубі очі вже звеселіли (Є. Доломан); Вранці Тимко прокинувся з кислим настроєм і був сам собі огидний (Григір Тютюнник). 4. Який містить кислоту або вказує на її наявність. Природна родючість багатьох ґрунтів низька, тому що в них активний промивний водний і повітряний режим, наявна кисла реакція ґрунтового розчину та незначні запаси гумусу (з наук. літ.).