кислиця
Дані Атласу
Значення
1. Дика яблуня з дрібними, дуже кислими плодами. Червонуваті небілені окола хатів ледве було видно за старими сливами та кислицями (Н.-Лев., II, 1956, 389); Давно обсипався цвіт...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | кислиця | кислиці |
| Родовий | кислиці | кислиць |
| Давальний | кислиці | кислицям |
| Знахідний | кислицю | кислиці |
| Орудний | кислицею | кислицями |
| Місцевий | кислиці | кислицях |
| Кличний | кислице | кислиці |
Написання і вимова
- Правопис
- кисли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Кисли́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
мов кисли́цю з’їв, зі сл. подиви́тися, гля́нути і под
Скоса, неприязно. Подивився мов кислицю з’їв (Укр.. присл..).
Фразеологічний словник української мовизі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін
Нісенітниці, дурниці (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький); Наказав на вербі груш (Сл. Б. Грінченка).
Фразеологічний словник української мовина вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці
— Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мовищо на вербі́ (й́) гру́ші росту́ть
Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр.. присл..); — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Он Петро, Вітько, он Кислиця Олег — все його дружки, гукнути б до них: ось я тут, повернувсь! Гайда зі мною, хлопці! Гайда в плавні розшукувати оту затонулу турецьку фелюгу, що її вже й мулом в очеретах затягло...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger