кит[ки́т]

I - а , ч. 1》 Найбільший морський ссавець, схожий на рибу. 2》 перен. , розм. Про особу, що відіграє дуже важливу роль у якій-небудь галузі, сфері діяльності. II -у, ч. , розм. Спеціально виготовлена речовина для замазування щілин, тріщин; замазка.

КИТ¹, а́, ч. 1. Найбільший морський ссавець ряду китоподібних. – Найбільший звір на північних морях, – казав боцман, – це, звичайно, кит (М. Трублаїні); Предки китів почали пристосовуватися до життя у воді й з часом узагалі перестали виходити на сушу (з наук. літ.); Під час занурення китів у воду їхній пульс сповільнюється вдвічі (з наук.-попул. літ.). 2. перев. з числ. три, перен. Про те, що відіграє дуже важливу роль у якій-небудь галузі, сфері діяльності і т. ін. Півень [учитель] .. у Нікополі – стовп культури, він, власне, єдиний кит, на якому тримається вся освітня робота в Нікополі (Б. Антоненко-Давидович); Сучасна астрономія тримається на трьох китах: потужній світлоприймальній техніці, сукупності ідей і методів теоретичної фізики та складному математичному апараті (з навч. літ.); * У порівн. Невіра, безнадія, відчай, – де морок мороків густий, – як три кити, на них – мій стиль дописує сумного вірша (І. Калинець). △ (1) Гренла́ндський кит – великий морський ссавець підряду вусатих китів, що мешкає в полярних районах Північної півкулі. Навесні гренландські кити мігрують на північ, восени – на південь (з наук. літ.); (2) Си́ній кит – великий ссавець підряду вусатих китів, що мешкає перев. у північно-західній частині Тихого океану. У синього кита величезне, струнке й витягнуте тіло завдовжки 26–27 м (з наук.-попул. літ.). КИТ², у, ч., спец. Речовина для замазування щілин, тріщин і т. ін.; замазка. Для одержання білильної замазки киту беруть 4,3 кг готового свинцевого білила, 6 кг меленої крейди й перемішують їх (з газ.); Воскові кити; Кити для тріщин у дереві.