кишеня[кише́ня]

кише́ня -і, ж. 1》 Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. Кл а сти, прибир а ти до сво є ї киш е ні (соб і в киш е ню) — привласнювати (про чужі гроші). Набив а ти киш е ні — багатіти, наживатися. Не л і зти за сл о вом в киш е ню — бути метким, дотепним у розмові, жвавим на язик. 2》 перен. , розм. Матеріальний достаток, гроші. 3》 Окреме відділення в портфелі, валізі тощо.

КИШЕ́НЯ, і, ж. 1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, сукні і т. ін.) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. У туркені у кишені Таляри, дукати (Т. Шевченко); – Ось до тебе лист!.. – сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа (Леся Українка); Я засунув руки в кишеню – папери були на мiсцi (Р. Андріяшик); Вийшовши з басейну, я накинула халат, відразу шурхнула рукою в праву кишеню, намацуючи .. камінчик (В. Шкляр); Кишеня є не тільки практичним атрибутом одягу, але й елементом моди (з наук.-попул. літ.). 2. Окреме відділення в портфелі, валізі, гаманці і т. ін. Вона дістала з бокової кишені сумки карту (В. Лис); Новий фотоапарат має цілу низку вдосконалень, зокрема задню кришку з кишенею для пам'ятки (з наук.-попул. літ.). 3. перен., розм. Матеріальний достаток, гроші. Єдине, що могло зарадити вступникові, – це запрошення Башкуєва в репетитори. Так декотрі батьки й робили, яким дозволяла кишеня (С. Добровольський); – Звичайно, з вашими фізіологічними даними можна б ризикнути, але з вашими кишенями... (О. Чорногуз). 4. перен., розм. Виїмка, заглиблення в чомусь. Свинину обмийте й обсушіть, зробіть у шматку великий розріз – кишеню (з газ.). (1) Спі́дня кише́ня – кишеня, що міститься з внутрішнього боку одягу – піджака, пальта і т. ін. Давид мовчки й обережно сховав листа .. аж у спідню кишеню піджака (А. Головко); Вихор розстебнув бушлат і вийняв з спідньої кишені потерту книжку (В. Кучер); Ібрагім .. дістав із спідньої кишені піджака портмоне, відрахував гроші (В. Шкляр). ○ (2) Не з поро́жніми кише́нями, у знач. прикм. – багатий. Свирид повернувся додому, коли синові минуло шістнадцять .. Та ще й не з порожніми кишенями, “при червінцях” (Микита Чернявський). ◇ [Аж] свисти́ть (гуде́) у кише́ні (у кише́нях) див. свисті́ти; Би́ти / вда́рити по кише́ні див. би́ти; Бряжчи́ть у кише́ні див. бряжча́ти; Виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні див. виверта́ти; Ві́тер у кише́нях (у кише́ні, по кише́нях) [свисти́ть (гуля́є, ві́є і т. ін.)] див. ві́тер; Загляда́ти (зазира́ти) в кише́ню див. загляда́ти; За сло́вом (pідше за слова́ми, по сло́во) до кише́ні (у кише́ню, рідше у па́зуху) не лі́зти (не ла́зити) / не полі́зти див. лі́зти; (3) Кише́ня не схо́диться, зі сл. грошей – дуже багато. Грошей – і кишеня не сходиться (прислів'я); Кла́сти / покла́сти до [своє́ї] кише́ні ([собі́] в кише́ню) див. кла́сти; Копі́йка в кише́ню пливе́ див. копі́йка; Набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) [собі́] кише́ні див. набива́ти; Наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні) див. наставля́ти¹; (4) Не ви́тримає (не ви́держить) кише́ня – мало коштів для чого-небудь. Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (М. Коцюбинський); – Приїздіть до нашого міста. – Залюбки, але готелю не витримає кишеня (із журн.); (5) Не з моє́ю (твоє́ю, на́шою і т. ін.) кише́нею – у кого-небудь недостатньо коштів для чогось. В готель – не з моєю кишенею, а знайомих чи родичів у столиці я не мав (з газ.); (6) Не по кише́ні: а) (кому) дуже дорогий, невідповідний заробіткам, прибуткам. [Реджі:] Ти втрачаєш посаду. Такий секретар тепер мені не по кишені (І. Кочерга); Артилеристам буфет був не по кишені (А. Головко); Фундук виявився хлібобулочним комбінатам не по кишені, і вони почали використовувати дешевий арахіс (з газ.); б) (зі сл. жити, ірон.) невідповідно до своїх можливостей, достатків. Пан Г. дуже багато програє грошей в карти і взагалі живе не по кишені... (М. Кропивницький); Перевіря́ти / переві́рити кише́ні див. перевіря́ти; Перепада́ти / перепа́сти у кише́ню див. перепада́ти; (7) По́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без дод. – багато грошей. І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний); У Панька завжди повна кишеня (з газ.); Попливти́ / пливти́ у кише́ню (до кише́ні, у ру́ки і т. ін.) див. попливти́; (8) Поро́жня (легка́, пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без дод. – хто-небудь бідний, не має грошей. В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький); Добре тому, хто гребе тебе [золото] жменею; важко без тебе – з пустою кишенею (П. Грабовський); У кого виявилася надто легка кишеня для черепиці, той покривав очеретом “під корінець” або соломою (М. Циба); Потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) див. потруси́ти; Сиді́ти в кише́ні див. сиді́ти; Схова́ти го́нор до кише́ні див. схова́ти; Товста́ кали́тка (кише́ня) див. кали́тка; Трима́ти (держа́ти) в свої́й кише́ні див. трима́ти; Труси́ти кише́ні див. труси́ти; (9) [Уже́] в кише́ні – отримати бажане. Залишилося посидіти над дипломною роботою – і квит. Диплом про вищу університетську освіту в кишені! (О. Шугай); Перемога .. була вже у них в кишені (В. Хрущак); У [чужі́] кише́ні ла́зити див. ла́зити.