клеїти[кле́їти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
кле́їти кл е ю, кл е їш, недок. , перех. 1》 Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. 2》 на що , на чому , розм. Те саме, що наклеювати .
КЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, недок. 1. що. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини за допомогою клею, клейстеру. – Ти зможеш плести корзини з лози .. або клеїти коробочки для аптеки... (Ю. Яновський); От Андрійко-Неумійко Клеїть змія малюкам (Г. Бойко); Носить [ластівка] із берега тугі клубочки грязюки, і не простої грязюки, а добре змішаної з трав'яними корінцями, з волокном; принесе в хлівець і спритно клеїть, дзьобом примазує ті віхті до сволока (В. Близнець); Цілісінький вечір з утіхою щось клеїла, фарбувала, вирізала, зшивала і т. ін. (І. Жиленко); Знайшла роботу, яка харчувала сім'ю до цього часу, – клеїла конверти за копійки (Люко Дашвар); * Образно. Не клеїв сон панських повік (І. Франко). 2. що, на що, на чому, розм. Те саме, що накле́ювати. Феліксу спало на думку, як в одній кінокартині революціонери клеїли ночами відозви на стіні (Ю. Яновський); Якийсь лисий чоловік .. клеїв на дошці списки студентів, зачислених до університету (Григорій Тютюнник); Думали шпалери клеїти, пiдлогу перефарбувати... Кат його зна, коли виберуться? (В. Яворівський); Учителька пояснила учням, як правильно клеїти поштові марки на конверти (з газ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: кле́їти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | кле́ю | кле́їмо / кле́їм |
| 2 особа | кле́їш | кле́їте |
| 3 особа | кле́їть | кле́ять |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | кле́їтиму | кле́їтимем / кле́їтимемо |
| 2 особа | кле́їтимеш | кле́їтимете |
| 3 особа | кле́їтиме | кле́їтимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кле́їть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- кле́їти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Кле́їти, кле́ю, кле́їш, кле́ять; клей, кле́йте Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
валяти (клеїти) дурня
1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко). валяти дурака. (Вареник:) Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти дурака валяєш? (М. Кропивницький). строїти дурня. — Тільки от що, Маріє,— затримав її Давид,— Хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко). 2. Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. — Скажи мені, Давид, от у вас, у Грузії, що роблять такій людині, яка в бою дурня клеїть. Га? (Ю. Янов…
Фразеологічний словник української мови1 клеїти (корчити, строїти) дурня
Робити дурниці, бузглузді вчинки. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром..— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко); — Тільки от що, Маріє,— затримав її Давид,— хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко). 2. Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. — А ти,— звернувся він пристав до Шевченка,— зарубай собі на носі: зашмагаю, коли будеш клеїти дурня (З. Тулуб); Ясно, що ця руда баба клеїть дурня (І. Багряний). 3. Нічого не робити, байдикувати. — Іди до печей на завод. Там дурня не будеш клеїти (М. Рудь). кл{}е{}їти д{}у{}рня 2 валяти (клеїти і т.…
Фразеологічний словниквішати (клеїти) / повісити (наклеїти) ярлик на кого, кому, несхв
Безпідставно приписувати кому-небудь якісь якості, вважати кого-небудь кимсь або звинувачувати в чомусь. Саме такі, як Сава Чалий, і допомагали шляхті наклеїти на гайдамаків ярлик розбійників і грабіжників (З журналу); — Газети постарались негайно навісити ярлики і на прем'єра, і на очолювану ним державу (В. Большак).
Фразеологічний словникваляти (клеїти і т.ін.) дурня
Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко). валяти дурака. Вареник: Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти дурака валяєш? (М. Кропивницький). строїти дурня. — Тільки от що, Маріє, — затримав її Давид, — Хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко). 2. Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. — Скажи мені, Давид, от у вас, у Грузії, що роблять такій людині, яка в бою дурня клеїть. Га? (Ю. Яновськ…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ув'язнені недуже охоче цей папірець підписують, боячись провокації, і треба на них кричати або умовляти. І от службист хапливо умовляє Андрія, хоча Андрій зовсім і не збирається "клеїти дурня". Він прочитав, не кваплячись, папірця вдруге, кров ударила до голови, товклася в скроні й заважала тверезо думати, вимагаючи того папірця отак подерти геть на дрібні шматоч…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger