клин
Дані Атласу
Значення
1. род. а. Загострений з одного кінця шматок дерева або металу для розколювання, розщеплення чого-небудь. На крутеє дерево треба крутого клина (Номис, 1864, № 3890); Клин.. стан...
Морфологія
іменник · 19 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | клин | клини |
| Родовий | клина / клину | клинів |
| Давальний | клинові / клину | клинам |
| Знахідний | клина / клин | клини |
| Орудний | клином | клинами |
| Місцевий | клині / клинові / клину | клинах |
| Кличний | клине | клини |
Написання і вимова
- Правопис
- клин 1 іменник чоловічого роду клинець клин 2 іменник чоловічого роду ділянка землі Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Клин, кли́на; клини́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- [клин] -на, м. (на) -н'і (клинець) і -ну (ділянка землі), мн. клиени, клиен'іў два клини Орфоепічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка
Роз’єднувати, сварити кого-небудь між собою. — Спить і уві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В. Собко); — Нікому не вдасться вбити клин і розколоти дружбу цих двох талановитих юнаків (З газети); — Як забити вам клин, Все докопується, Бо від заздрощів він Ледь не лопається (Д. Білоус).
Фразеологічний словник української мовивибива́ти / ви́бити клин кли́ном
Ліквідовувати, усувати наслідки чого-небудь тими ж засобами, якими вони викликані, спричинені. — Так, я хотіла відсвяткувати його (день народження) саме тут. — От і добре, — сказала Дарина, — це правильно, — починати знайомство й нову роботу зі свята.— Настрій, правда, у нас не дуже святковий,— зауважив Коваль,— але воно буде, мабуть, найкраще клин клином вибивати (В. Собко); Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком. Усе ніяк не міг упоратися зі збудженням після розмови з Черемашком. Щоб вибити клин клином, сходив був до жіночого відділення (Ю. Шовкопляс).
Фразеологічний словник української мовизаби́ти клин у го́лову (у ті́м’я) кому
Викликати у когось певні думки, прагнення, бажання і т. ін. Своїми словами “Ви мусите щось написати про гуцулів” забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів (М. Коцюбинський); Питання це (відібрати землю) забило клин у тім’я Романові, але він .. заспокоїв себе: “Якось воно буде! Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка!” (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовипідбива́ти / підби́ти клинці́ (кли́на, колодочки́ і т. ін.)
1. до кого і без додатка. Упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги; залицятися. Ванько чув від робітників, .. що .. головний інженер підбиває клинці до хімічки Ольги (П. Автомонов); — Може, він просто не байдужий до вас? — Та пробував підбивати клина, поганець (О. Гончар). 2. під кого, кому. Здійснювати інтриги проти кого-небудь. — Цей підлеглий не підбивав під мене клинці, не говорив, що в нього все гурчало б дні й ночі, аби він став директором МТС? (М. Стельмах); — Ну, як же так! Приїжджає польська делегація .. Ждемо, ждемо, а вони в тебе… Знову ти мені, Степане Антоновичу, колодочки підбиваєш (С. Журахович).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Клин клином вибивають
Менша сила уступає більшій. На тяжке діло добирай способу.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа круте дерево крутий клин
На крутого чоловіка добірають хитрощів та острих мір.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯке дерево — такий клин, який батько — такий син
Син одідичує прикмети батька, як і дерево свою якість.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Принишкли, наче листя, люди занімілі, мов клин, в куль тьму впоровся навіжений марш, аж площі закрутилися, зірвались, полетіли у небо! Бачиш: наші йдуть, це прапор наш! СЛОВО ПРО ПОЛК ПІХОТИ Ми молодість тверду і кучеряву складаємо, мов прапор, на лафетах.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger