клювати
Дані Атласу
Значення
1. перех. Їсти, хапаючи щось дзьобом (про птахів); дзьобати (у 1 знач.). — Ой не клюйте, гайворони, Чумацького трупу. Наклювавшись, подохнете Коло мене вкупі (Шевч., II, 1953, 1...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: клювати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | клюю | клюємо / клюєм |
| 2 особа | клюєш | клюєте |
| 3 особа | клює | клюють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | клюватиму | клюватимем / клюватимемо |
| 2 особа | клюватимеш | клюватимете |
| 3 особа | клюватиме | клюватимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| клювать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- клюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Клюва́ти, клюю́, клює́ш, клює́ Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(і) ку́ри не клюю́ть у кого, зі сл. гро́шей, а також зі словоспол
так, що. Дуже багато, велика кількість. В нього грошей кури не клюють (М. Стельмах); У нього оце тепер — несподівано й тимчасово — так багато грошей, що їх і кури не клюють... (Т. Масенко).
Фразеологічний словник української мовиклюва́ти но́сом
Дрімати, засинати сидячи, час від часу опускаючи на мить голову. В кабіні біля шофера сидів якийсь неголений, худий інтендант і клював носом від довгого недосипання (В. Кучер); Відбило північ. Треба подивитися, що робиться в коридорі. Правда, ще рано але .. вартовий дуже любить подрімати. Може, він уже клює носом? (Д. Бузько).
Фразеологічний словник української мовипокльо́вувати но́сом (час від часу)
Микола підпер важку голову руками, покльовує носом (В. Кучер).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Все зразу! Що то було за видовище, що за похід! ..."Коні воронії", кваплячись, ніби розуміючи трагізм ситуації, вибивалися із сил, тягли тяжкі гармати вузькими сільськими доріжками або полями навпростець, або луками під грохіт канонад і під одчайдушний лемент ворожих кулеметів,— мало не десятитонні потворища-гармати вгрузали колесами по самісінькі осі в м'яку землю, а коні шарпалися, вивертали ноги й горбатилися, напинали хребти, вириваючи гармати для того, щоба через кілька кроків зав'язнути знову А в небі, як тільки вони вийшли з укрить і посунулися вперед, з'явилися ворожі літаки, як орли-стерв'ятники, й почали їх клювати...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger