кліпати
Дані Атласу
Значення
1. Мимоволі швидко опускати та підіймати повіки, вії; моргати (у 1 знач.). Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима (Коцюб., І, 1955, 129); Дмитро Хол...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: кліпати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | кліпаю | кліпаємо / кліпаєм |
| 2 особа | кліпаєш | кліпаєте |
| 3 особа | кліпає | кліпають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | кліпатиму | кліпатимем / кліпатимемо |
| 2 особа | кліпатимеш | кліпатимете |
| 3 особа | кліпатиме | кліпатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| кліпать | інфінітив |
| кліпа | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- клі́пати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
клі́пати (бли́мати) очи́ма
1. перед ким. Почувати себе ніяково перед ким-небудь, відчувати сором, провину і т. ін. перед кимсь. Мені старому не годиться перед районним секретарем очима кліпати (В. Козаченко); — Та й що ж оце, з-за нього (батька) нам перед людьми очима блимати? (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мовипопоклі́пати очи́ма (тривалий час)
Добре, що я ще грошей од книжника не взяв. Попокліпав би очима, проциндривши чужі гроші (Т. Шевченко). 2. Мовчати, нічого не розуміючи або не знаючи, що відповісти. Зміркувавши, що Юрко тільки кліпає очима, Луць пояснив йому справу (П. Козланюк); — Ну, Левонтію Кириловичу, ти очима не блимай, а пояснюй, як і що (О. Донченко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
І я гадаю, що тоді вже у вас не буде причини передо мною кліпати очима, а мені себе почувати ні в сих, ні в тих.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)