клітковина[кліткови́на]

кліткови́на -и, ж. 1》 Полісахарид, що є основною масою оболонок рослинних клітин; целюлоза. 2》 Підшкірна пухка сполучна тканина людини й тварини.

КЛІТКОВИ́НА, и, ж., біол. 1 . Органічна речовина, що є основною масою оболонок рослинних клітин; целюлоза. У білому хлібі немає клітковини, необхідної для створення нормальної мікрофлори кишечника (з наук.-попул. літ.); Клітковина, або целюлоза, є основним складником оболонок рослинних клітин (з навч. літ.); Нерозчинна клітковина міститься в овочах, фруктах, бобових і зернових (із журн.). 2. Підшкірна пухка сполучна тканина людини й тварини. Підшкірна клітковина складається з жирової тканини, яка є “подушкою” для органів, ізолювальним шаром і “складом” поживних речовин та енергії (з наук. літ.); Нирки розміщені на рівні XI–XII ребра по обидва боки хребта в принирковій клітковині (з навч. літ.); Ураження шкіри та підшкірної жирової клітковини можуть свідчити про захворювання всього організму (з газ.).