кліше[кліше́]

кліше́ невідм. , с. , друк. Рельєфний малюнок, креслення, план і т. ін., зроблені на металевій або дерев'яній дошці для відтворення в друкові. || Заяложений вираз.

КЛІШЕ́, невідм., с. 1. полігр. Рельєфний малюнок, креслення, план і т. ін., зроблені на металевій або дерев'яній дошці для відтворення в друкові. Десь у середині XV ст. жив у Німеччині майстер, який виготовляв гральні карти, вирізуючи для них кліше на міді (з наук.-попул. літ.); Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об'єктивами (М. Коцюбинський); Коли прибула з Стрятина друкарня Балабанів, він так захопився нею, що сам .. розташовував преси, складальні каси, сортував шрифти й кліше (З. Тулуб). 2. лінгв. Стандартизований мовний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах. Ці вислови (“З глибокою повагою”, “Палкий привіт”, “Міцно тисну руку”) є мовними кліше, і без них практично обійтися не можна, бо вони зумовлені етичними нормами спілкування (з наук.-попул. літ.); Барвиста поетика псалмів, їхня малозрозуміла, таємнича лексика відкладалися в свідомості своєрідними кліше (В. Русанівський); – Кілька ваших поколінь отруєно перечуленими і безпорадними архаїчними кліше (С. Процюк); // перен. Шаблонна оцінка певної ситуації, події, особи і т. ін. У тридцятих роках цікавість до Мелвілла дещо підупала. Очевидно, вироблені на той час популярні кліше та схеми життєвого і творчого шляху письменника певною мірою застаріли (з наук. літ.). (1) Штрихове́ кліше́, полігр. – кліше, в якому зображення передане штрихами й крапками. Для друкування великих накладів гальванопластичним методом виготовляють копії з дерев'яного (ксилографічного) або штрихового цинкового кліше (з наук.-техн. літ.).