книжка[кни́жка]

кни́жка -и, ж. 1》 Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість (звичайно понад 5) друкованих або рукописних аркушів. || Чималий обсягом твір, надрукований окремим виданням. Книжка-картинка — складана дитяча книжка, що складається з картинок із невеликим текстом. 2》 Те саме, що книга 2). Записна книжка — те саме, що записник. 3》 перев. з означ. Який-небудь документ у вигляді зшитих докупи аркушів з якимось текстом і місцем для офіційних зазначок. Трудова книжка. Забірна книжка. Нелімітована чекова книжка — комплект бланків розрахункових чеків, що їх видають банки для розрахунків з постачальниками тощо. Ощадна книжка — документ, який видається вкладникові ощадним банком. Чекова книжка — зброшуровані бланки чеків, що їх видає банк власникові поточного банківського рахунку. 4》 Одна з великих частин літературного твору. 5》 анат. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, слизиста оболонка якого утворює багато складок, що прилягають одна до одної.

КНИ́ЖКА, и, ж. 1. Зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість друкованих або рукописних аркушів. Минають дні собі поволі, Петрусь до школи та із школи З книжками ходить та росте (Т. Шевченко); Книжки рядками стоять на поличках, на столi ясно горить лампа (А. Тесленко); В кімнаті всі речі були на виду: в кутку стояв рояль з нотами на пульті, .. в другому кутку – етажерка з пожовклими книжками (П. Панч); Лялечка сидів під хатою на маленькому стільчику й розглядав стару книжку з малюнками (Г. Пагутяк); Марина дістала з шафи кілька книжок й обережно розставила їх на столі, розкривши на тій сторінці, де були портрети авторів (І. Роздобудько); // Значний обсягом твір, надрукований окремим виданням. По всіх книжках – романах, віршах, драмах, оповіданнях, – через сторінку-дві її очі надибували на слово “кохання”, що її просто ображало (В. Підмогильний); – Йоганн, – ласкаво промовив суддя, – я проглянув твої книжки... читав вірші (Олесь Досвітній); Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив, Вона ж йому подарувала книжку – “Кобзар” Шевченків (М. Рильський); Заходьте коли-небудь! Я привітаю, наче друга. Ах, я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала (П. Тичина). 2. Те саме, що кни́га 2. Все записував [Прокіп] в книжку, щоб знали, що куди й скільки пішло (М. Коцюбинський). 3. Одна з великих частин літературного твору. – Я вже маю свою Біблію, а це я думаю виписати собі з Москви дві книжки “Житій святих” та одну “Мінею”, та не знаю, як писати і куди (І. Нечуй-Левицький); – А чи скоро вийде у світ остання книжка трилогії Семена Ковтуна? (Ю. Андрухович); // Окремий том зібрання творів. Дехто побажав мати мої твори, а в мене дома мається тілько третя книжка (Панас Мирний). 4. анат. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, слизова оболонка якого утворює багато складок, що прилягають одна до одної. Після пережовування їжа потрапляє в третій відділ шлунка – книжку. Стінки цього відділу мають численні складки, подібні до аркушів книжки (з навч. літ.). (1) Забірна́ кни́жка – книжка, на підставі якої що-небудь видають, одержують. Мав [Комаха] забірну книжку в Церобкоопі й одержував, як і кожен член кооперативу, на місяць чвертку крупи, 100 грам рижу, півпляшечки олії, кіло цукру, півфунта мила, платив профвнески (В. Домонтович); (2) Заліко́ва кни́жка – документ студента, в який записують оцінки складених екзаменів і відмітки про зарахування заліків. В заліковій книжці студентки Турбай вже стоять чотири п'ятірки – вона їх одержала весною (В. Собко); О дев'ятій ранку Віктор стояв уже біля фанерного столика Анастасії Іванівни зі своєю заліковою книжкою в руці (Олекса Ізарський); Влітку Гоцик повернувся до Нехаївки із заліковою книжкою – радій, мамо! – і квитанцією на оплату другого року навчання (Люко Дашвар); (3) Записна́ кни́жка – те саме, що записни́к. Я .. додивляюся до капрійської природи й життя і .. в записній книжці маю вже чимало спостережень (М. Коцюбинський); Тарас раптом визволив руки, поліз у кишеню й витяг записну книжку (В. Винниченко); Гортаючи старі свої папери, що дивом вижили у дні війни, натрапив я на книжку записну (М. Рильський); Дорошук протер пенсне і знову схилився над картою, роблячи помітки в записній книжці (О. Донченко); (4) Квитанці́йна кни́жка – зшиті відривні бланки квитанцій. Квитанційні книжки мають виготовлятися друкарським способом і відповідати типовим зразкам та вимогам щодо їх виготовлення (з мови документів); Закінчені квитанційні книжки зберігаються в архіві відповідного органу державної виконавчої служби за правилами зберігання документів суворої звітності (з мови документів); (5) Речова́ кни́жка – книжка військовослужбовця, в якій ведеться облік постачання його обмундируванням. – Прошу, одержуйте своє обмундирування і речову книжку (О. Гончар); (6) Службо́ва кни́жка, заст. – посвідчення, документ, що підтверджує особу. Продав [Антін] хату, взяв собі від війта синю книжку службову та й має йти десь найматися, служби собі шукати (В. Стефаник); Телефо́нний дові́дник <�Телефо́нна кни́жка> див. дові́дник; (7) Трудова́ кни́жка – документ установленого зразка, в якому записані відомості про стаж роботи, про нагороди за працю, заохочення й т. ін. кожного робітника, службовця чи селянина. Дівчина мовчки розписалася в своїй першій трудовій книжці (О. Бердник); Через годину, зібравши необхідні підписи для звільнення, я з трудовою книжкою в кишені вже чалапав сонячною вулицею і настроєм далеко не сонячним (Ю. Винничук). △ (8) Че́кова кни́жка, фін. – блок чистих банківських чеків, дійсних після заповнення власником для безготівкової оплати товарів та послуг через банк. О Господи! Та до її послуг усі його чекові книжки! Всі “бухгалтерські цифри” (В. Винниченко); Він повільно, з насолодою розкрив бумажник Сатіапала .. Все, що завгодно, – чекова книжка, листи, фотографії, а конвертика немає... (М. Дашкієв); Махнувши рукою, Слуп дістав чекову книжку, мовчки виписав суму, що від нього вимагав Мечислав (М. Білкун).…