ковзати
Дані Атласу
Значення
1. Плавно рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні. При підійманні вгору або опусканні вниз дерев’яні плоскі затвори ковзають у пазах опор (Довідник сіль. будівельника...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: ковзати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ковзаю | ковзаємо / ковзаєм |
| 2 особа | ковзаєш | ковзаєте |
| 3 особа | ковзає | ковзають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ковзатиму | ковзатимем / ковзатимемо |
| 2 особа | ковзатимеш | ковзатимете |
| 3 особа | ковзатиме | ковзатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ковзать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ко́взати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ко́взати / ковзну́ти по́глядом (очи́ма) по кому—чому
Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. “Одначе обжився ти тут”,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Григорій Тютюнник); Матрос і капрал ковзнули по ній поглядами і говорили далі (Ю. Смолич); Підвів (завідуючий) голову і наче спросоння ковзнув очима по обличчю прибулого (В. Речмедін).
Фразеологічний словник української мовиковзати / ковзнути поглядом (очима і т.ін.) по кому--чому
Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. Одначе обжився ти тут,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Григорій Тютюнник); Матрос і капрал ковзнули по ній поглядами і говорили далі (Ю. Смолич); Підвів завідуючий голову і наче спросоння ковзнув очима по обличчю прибулого (В. Речмедін).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Такою бруківкою навіть можна ковзати під час дощу.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger