ковтати
Дані Атласу
Значення
Бити, стукати; битися, стукатися. Легесенько, ковтала [баба] головою в стіну, якби з радості, що сина доброго має (Стеф., Вибр., 1945, 98). КОВТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: ковтати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ковтаю | ковтаємо / ковтаєм |
| 2 особа | ковтаєш | ковтаєте |
| 3 особа | ковтає | ковтають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ковтатиму | ковтатимем / ковтатимемо |
| 2 особа | ковтатимеш | ковтатимете |
| 3 особа | ковтатиме | ковтатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ковтать | інфінітив |
| ковта | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- ко́втати дієслово недоконаного виду бити, стукати; битися, стукатися діал. ковта́ти дієслово недоконаного виду рухом мускулатури горла проштовхувати що-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ковта́ти, -та́ю, -та́єш; ковтну́ти, -тну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ковта́ти пілю́лі
Мовчки терпіти образу, вислуховувати щось неприємне. Часто по почерку я пізнавав авторів (анонімних записок), але мусив ковтать пілюлі (М. Кропивницький); “Дай такому волю, то він назавтра тобі колгосп організує (в Словакії), — думав Воронцов про подоляна. — А ти мав в дивізії за нього пилюлі ковтати...” (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовиковта́ти сли́ну (сли́нку)
1. Заздрісно, пожадливо, дивитися на кого-, що-небудь. — Закрутила (Ганна) Максимові голову. Сидить козак біля неї, як цуцик на ланцюгу, та слину ковтає (З. Тулуб). 2. Заздрити кому-небудь у чомусь. А ти шепни Олені й Варці, Що я од жінки вкрав калганної по чарці .. Заберемося собі в куток, Згадаємо свою родину Та й гукнемо, вони ж нехай ковтають слину! (П. Гулак-Артемовський); Гиготів (Дусик) з кабінки (автомашини) до стрічних молодиць, заманював дівчат — “Сідай, підвезу”, однією рукою крутив руля, а другою норовив до недозволеного .. Хлопці тільки слину ковтали, спостерігаючи за вихватками свого шофера (П. Загребельний).
Фразеологічний словник української мовиковта́ти сли́нки
(Іван Степанович:) Збігаєм до тебе .. та такий задамо банкет, що аж у Полтаві всі судейські ковтатимуть слинки!.. (М. Кропивницький). 3. З жадобою дивитися на щось їстівне, дуже бажаючи його з’їсти. Яблука й груші, справді, були такі манливі, що .. хлопці сиділи в кущах неподалеку від саду та ковтали слину (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовиковта́ти слова́
Нерозбірливо, нечітко, скоромовкою говорити, читати і т. ін. — Як ти читаєш? Чому ти ковтаєш слова? (Ю. Збанацький); Він заговорив уривчасто, ковтаючи слова, кваплячись, щоб звільнити серце від того гарячого потоку, який бив через край... (С. Журахович); Й Килина, ковтаючи слова, розказала, як то воно все було насправді (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Але на його торсі вмить засичали Йосьчині слизаві голови, і сатана, підбадьорений, зволожив лапу ропою, що витекла зі Сталінових писків на диявольському тілі, випалюючи все живе навколо, набрав повітря, гойднувшися, і поцупив у жменю бабине Грицишине серце, а тоді заходився його ковтати, давлячися від поспіху й зловтіхи.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger