когнітивний[когніти́вний]

когніти́вний -а, -е: Когніт и вна етол о гія — міждисциплінарна галузь, яка включає праці етологів, психологів та зоологів, присвячені дослідженню психічного життя тварин. Когніт и вна психол о гія — загальний підхід в психології, в якому основна увага приділяється внутрішнім мислительним процесам. Когніт и вний дисон а нс — емоційний стан, який виникає, коли у людини одночасно є деякі установки або знання, що не узгоджуються між собою, або якщо виникає конфлікт між переконаннями та зовнішньою поведінкою. Когніт и вний м а ркер — гіпотетичне уявлення про психічні процеси індивіда. Когніт и вні р о злади — термін, який охоплює розлади, основними симптомами яких є порушення пізнавальних функцій.

КОГНІТИ́ВНИЙ, а, е, псих. Пов'язаний зі свідомістю, з мисленням. Для виокремлення та усвідомлення зорового образу на ретині ока необхідний дуже високий аналітичний рівень когнітивних процесів (з наук. літ.); Американські вчені знайшли білок, який запобігає старінню клітин мозку, що підтримує на певному рівні когнітивні здібності людини (із журн.).